Як важко, як важко, як... «Велика гармонія»

Як важко, як важко, як важко
знайти хоч єдину хвилину,
щоб можна забути щоденність,
щоб дух у верхів'я полинув.

Бо вабить, бо манить, бо надить,
бо вічно займає в полон
життя повне чару, принади,
блищить із зрадливих заслон.

Життя різнобарвне, шалене,
все різне, все інше, нове,
приходить дряпіжно до мене,
захоплює, дурить і рве.