Евгения Подобна — об авторе

Це книга, яку варто прочитати не тільки дівчатам, а й хлопцям, а особливо верхівці країни. Ця книга про жінок, дівчат, дівчисьок, які за потягом серця, не оглядаючись назад (а в декого по цей бік залишились чоловіки, діти) йшли обороняти країну від ворога. Дехто йшов за чоловіком, дехто там зустрів своє кохання, хтось втратив його через війну, а хтось не вернувся з неї. На той час в нашій країні, жінки не мали змоги служити на посадах пов'язаних з використанням зброї. Тобто могли бути зв'язними, кухарками, кельнерками, банницями, швачками, ну й звичайно медчастини. Хоча це дуже дивно, якщо ще у другій світовій війні жінки на рівні з чоловіками були зенітницями, снайперками, розвідницями, літали на літаках. А в нашій країні вони не могли бути навіть військовими фотографами. І якщо хтось…

"Жінки були в зоні бойових дій з перших днів війни - як зв'язківці, медики, волонтери, журналістки, військові. Втім для більшості жінок, які вирішили стати воїнами, попри всю мотивацію, шлях на передову був надзвичайно складним"

Її неможливо прочитати і забути. Це боляче й страшно, дуже моторошно, але водночас відчуваєш гордість і силу духу цих жінок. Наших жінок. Вони мають злість і впевненість, віру і таке велике бажання допомогти, зробити хоч щось.

"І я вирішила стати тим, хто може вплинути на хід хоча б маленького відтинку війни, хай трішечки, але врятувати чієсь життя - це головне"

Ця книга для глибшого розуміння військових загалом. У них бувають різні настрої, страх, біль втрат. Вони страждають психологічно й фізично, та при цьому стоять один за одного.

"Для нас ці хлопці стали…