Иван Малкович — о поэте

Обожнюю Різдво та різдвяні історії (останні читаю будь-якої пори року), тому "Золотий павучок" просто не міг пройти повз мене. Ця книжечка - про те, як важливо не занепадати духом. Війна війною, а свята хочеться навіть у найбезрадісніші часи. І святкувати просто життєво необхідно, аби не з'їхати з глузду. Бо все погане має початок і кінець. Варто лише дочекатися і не втратити себе. І триматися разом, бо так легше. І, врешті-решт, всі щасливі. Бо інакше і бути не може у вечір напередодні Різдва. Ілюстрацій - багато-багато. Навіть не так: вся книга - суцільна прекрасна ілюстрація, найяскравіші персонажі якої - втомлена і згорьована мама із великими сумними очима і пухнастий рудий кіт, що вигарцьовує навколо прикрашеної ялинки. Але для того, щоб оцінити такі чудові книги, мені довелося…

Сів дракончик на балкончик, випив чаю, з"їв вазончик.

Ми дракона не злякались, тільки дзвінко засміялись: - Залітай мерщій у хатку, будем їсти мармеладку"

Купила племінниці на подарунок на Новий рік, із задоволенням сиджу і читаю, згадую те, що вивчала з племінником) І для першої абетки для дітлахів раджу її - якісна тверда обкладинка та сторінки (їх якось важко навіть сторінками назвати - їх можна гризти і не прогризти :), гарні, яскраві малюнки - це приклад нової, якісної дитячої української літератури.

Я б сама хотіла, щоб у моєму дитинстві були такі книги. Але тішусь зараз з того, що можу купляти своїм дорогим малюкам саме такі книги і разом з ними повертатись у щасливий час - коли дерева були великі, новорічні свята очікувались як дива дивовижні, сонечко завжди посміхалось.

Бо я ж…