Рецензии на книги — Йонас Авижюс

Бесподобная книга. Я влюбилась в очередного прибалтийского автора. "Дягимай" - повествование о жизни обычных людей обычной литовской деревни после гражданской войны, когда к власти пришли Союзы и с\х, колхозы, партия стали основой благополучия людей. Основное внимание в книге уделяется не событиям, как таковым, а размышлениям, чувствам, мыслям персонажей, мотивам их поступков. Во многом роман "Дягимай" - семейная сага. И если вначале книга шла туговато - много персонажей со сложными и похожими именами, какие-то отрывочные разговоры, то очень скоро втягиваешься и уже не оторваться. "Дягимай" Авижюса так же покорил меня своей неповторимой прибалтийской атмосферой и ментальностью, как другие любимые книги прибалтов - той же Эмэ Бээкман или Вилиса Лациса. Кроме того, автор - великолепный…

Пять человеческих судеб, тесно сплетённых вместе. Адомас Вайронас (если не соврала), литовский националист и притом полицай при немецком правительстве. Сначала он старается избегать участия в разных чистках, отправляя на них подчинённых, а сам вовремя сливаясь. Надеялся просто переждать немцев до прихода американцев, оставшись незамаранным. Но по капле, потихоньку, увяз по самую макушку, закончив тем, что задушил любимую женщину. Аквиле, сестра Адомаса. Девушка, забеременевшая от комиссара и вышедшая затем за сивого крестьянина, думая, что её парень умер. Эту линию пересказывать не буду, но тоже очень интересная. Гедеминас, фамилию не вспомню, учитель истории, сначала националист, затем просто патриот, затем разочаровавшийся во всякой политике гуманист, а затем - после гестапо, откуда…

"Потерянный кров" - роман о судьбах народных, о том, как литовский народ принял советскую власть и как он отстаивал ее в тяжелые годы Великой Отечественной войны и фашистской оккупации. Автор показывает крах позиции буржуазного национализма, крах философии индивидуализма.

Отличная аннотация. В 77-м году, когда вышла книга, без другой было бы никак нельзя. Отстаивание советской власти и крах позиции, - это только фон, как гражданская война в "Унесенных ветром", факты времени в котором разворачиваются характеры и судьбы героев. Эта книга роман о людях, хороших и не очень, дружбе и любви, искренности и предательстве, чести и трусости, которые, конечно, намного ярче проявляются в людях в годы тяжелых испытаний, таких, каким была война, в которой хорошие и плохие давно стоят на своих местах и…

Якщо хочеш упевнитися, що щастя за гроші купити можливо, то придбай собі собаку...

Просто неперевершена книга про пригоди Графа Барда де Ньюфаундленда :) Історія розповідає нам про веселі, кумедні, а іноді й сумні епізоди з життя найвідважнішого песика.

Собаки - щирі, віддані друзі. У них немає лицемірства й підлості, яких іноді занадто багато в людях. Вони завжди щиро проявляють свої почуття й ніколи не зрадять. Але й господар повинен бути добрим і справедливим, адже пес - це не лише радість, але й велика відповідальність. Мені було дуже приємно читати про те, як господарі піклуються про свого улюбленця і як сумують без нього. Але, на жаль, не всі люди такі. Трпалялися на шляху Барда й лицемірні, й хитрі, й жорстокі, й підступні.

Бард, в силу своєї породи дуже вільнолюбний, часто…

Цю книжку я почитала вже дорослою - і вже маючи собаку. Моє щастя! Інакше б туга за пухнатим другом-велетом була б нестерпною. А так я вже була більш-менш досвідченим собаківником - можна читати:) Вправно написана, доволі реалістична повість про життя собаки в родині. Про клопоти, пов'язані з вихованням пса, і то пса крупної породи. Про неприємності - людські та собачі. Про життя з собакою і в місті, і в селі - є різниця! Обов'язково варто читати з дітьми, що мріють завести пса, щоб проговорити міру відповідальності за тварину-друга. Загалом же, книжка - влучне поєднання роману виховання (росте пес, ростуть діти в родині) і роману-дороги (бо одного дня Бард пускається в мандри). Добре, що історія завершується щасливо (в житті далеко не завжди так буває) - така собі поступка дитячій…