Станислав Лем — книжные серии

Bezradność to stan, który ogranicza bardziej niż strach. Niemoc wobec tajemnej struktury, która uświadamia, że ludzki umysł ma granice, których przekroczyć nie można.

Kris Kelvin jest osobą, która ma wspomóc badania na obcej planecie, jednak od czasu przybycia na stację kosmiczną doświadcza dziwnych zjawisk. Ekipa przebywająca w bazie również zachowuje się podejrzanie, co jeszcze bardziej upewnia Kelvina, że dzieją się niepokojące rzeczy. Bohater podejrzewa, że w badaniach towarzyszy im obcy byt, którego ciężko zidentyfikować.

“Solaris” to prawdziwa gratka dla wszystkich wielbicieli fantasy, ale nawet w kosmicznych odmętach jest mały pierwiastek miłości, który będzie towarzyszył w tej podróży po obcej planecie. Stanisław Lem stworzył kreację obcego, która zaskakuje i odbiega od wszelkich schematów. Na Solarisie spoczywa galaretowaty twór, który w żadnym stopniu nie przypomina żadnego organizmu, ale z całą pewnością jest żywym stworzeniem. Ludzkość staje przed ogromnym wyzwaniem, ponieważ poddawany badaniom nie daje najmniejszych szans na jakiekolwiek porozumienie się z człowiekiem. Czyżby umysł ludzki uznawany dotychczas za doskonały twór tym razem zawiódł? Czy jest ktoś we Wszechświecie, kto potęgą przerasta nasz gatunek?

Stanisław Lem znany jako pisarz, filozof, futurolog oraz krytyk. Swoją przygodę z literaturą rozpoczął ze względu na trudną sytuację materialną i takim sposobem w ręce Czytelników trafiła jego pierwsza książka “Astronauci”. Dzięki niej osiągnął niespodziewany sukces. Choć wcześniej współpracował z czasopismami, które publikowały jego teksty, w tym pierwszą powieść fantastyczną podzieloną na odcinki: “Człowiek z Marsa”. Lem postanowił w późniejszym czasie skupić się wyłącznie na takiej tematyce, bowiem po problemach z wydaniem “Szpitala Przemienienia”, czyli historii szpitala psychiatrycznego zamykanego na rozkaz władzy niemieckiej w trakcie wojny, łatwiej mu było poradzić sobie z cenzurą. Za najsłynniejszą jego publikację uznaje się powieść fantasy “Solaris”.

Два товарища отдыхают в лесу и вдруг становятся очевидцами падения метеорита. Решив осмотреть место падения, они попадают на внеземной корабль...

«Футурологічний конгрес», оповідачем і головним героєм якого є вже знаний шанувальникам творчості С. Лема Ійон Тихий, занурює читача у «галюциногенне» майбутнє. Запрошений на футурологічний конгрес в одну із латиноамериканських країн, Ійон Тихий зрештою потрапляє у світ, де всім і всіма заправляє Хімія, а якщо точніше — розпорошені у повітрі хімічні субстанції, завдяки яким страшна, похмура, антиутопійна реальність стає реальністю утопійною.

Заголовний герой цього циклу науково-фантастичних оповідань С. Лема хоч і є космічним пілотом, але, здається, міг би бути одним із нас. У Піркса немає жодного героїзму, він, як і ми, часто переживає через дрібниці, сумнівається, панікує. Однак у критичні моменти завдяки інтелекту чи звичайному везінню йому вдається знаходити виходи із проблем. Ще й більш од того – пілот у кожній оповіді наче доводить, що людина завжди має шанс у протистоянні з безмежним і холодним космосом.

Розмова Голема, суперкомп’ютера чотирнадцятого покоління, зі світочами земної науки, що лягла в основу фантастичного трактату Станіслава Лема, — це, по суті, розмова батька з дітьми (чи радше — з немовлятами) про походження, сутність і майбутнє людства. Втім, розмовою це назвати важко, бо «немовлята» ще не навчені навіть говорити. Але ми мусимо бути вдячними Голему хоч би за те, що він, на відміну від Чесної Гані, зволив сказати нам осоружну правду про нас самих і наше місце відносно «тих розумів, які чекають у мовчанні». Принаймні це хоч мало би нас втішити.

«Фіаско» — чи не найпохмуріший твір видатного польського фантаста С. Лема. По суті, це розповідь про спробу контакту земної місії із цивілізацією далекої планети Квінта, контакту, який обернувся для землян цілковитим провалом, а для квінтян — тотальним небуттям. Своїм «Фіаско» письменник наче стверджує, що людство доти буде приречене на поразку, допоки не вийде із платонівської печери, в якій само себе ув’язнило.

«Повернення із зірок» — науково-фантастичний роман Станіслава Лема.
Роман оповідає історію астронавта Халя Брега. Він повернувся з космічної експедиції на Фомальгаут, котра через релятивістське уповільнення часу тривала близько 10 років. А на Землі за цей час минуло 127 років.
Халь виявляє, що поки він подорожував на Землі склалось утопічне, незвичне для астронавта з минулого суспільство, без насильства і воєн.
Незабаром Халь дізнається, що в основі нової цивілізації лежить процедура бетризації, яка нейтралізує всі агресивні імпульси в мозку людини й підсилює інстинкт самозбереження. Однак у цієї процедури є і побічні ефекти, принаймні з точки зору Халя. Людство не схильне до ризику, зокрема, космічні польоти розглядаються як невиправданий авантюризм. Він та інші космонавти стають для суспільства чужими і навіть небезпечними, оскільки не були бетризовані. Перед головним героєм постає вибір: прийняти цінності нового суспільства чи стати вигнанцем...

«Едем» — науково-фантастичний роман Станіслава Лема. Екіпаж космічного корабля, що складається з шести осіб, зазнає аварії на недослідженій планеті. Після того, як членам екіпажу вдається вибратися з ракети, вони роблять спроби відновити пошкоджений корабель та одночасно починають досліджувати Едем. Повернувшись із вилазки, земляни виявляють, що якась істота залізла в ракету і незрозумілим чином запустила один із силових агрегатів. Впродовж подальших досліджень та контактів із представниками місцевої цивілізації земляни виявлять, що на планеті є влада, яка заперечує власне існування. Влада забороняє вивчення теорії інформації поза спеціальних установ, а вся громадська інформація виходить від диктатора і правлячих кіл, яких «не існує»..

'What use to a being that lives beneath a sun are jewels of gas and silver stars of ice?'

From a giant of twentieth-century science fiction, these four miniature space epics feature crazy inventors, surreal worlds, robot kings and madcap machines.

The four stories are "The Three Electroknights", "The White Death", "King Globares and the Sages", and "The Tale of King Gnuff". All have previously been published in the collection Mortal Engines.

Hapless cosmonaut Ijon Tichy has been sent back to earth to attend the Eighth Futurological Congress in smog-bound, overpopulated Costa Rica, holed up with an assortment of scientists in a luxury hotel (fully equipped with tear gas sprinklers in case things get out of hand). But when an unfortunate incident occurs involving a revolution and hallucinogenic drugs in the water supply, Tichy finds himself shot, frozen and thawed out in a future beyond anything he could ever have imagined.

Ijon Tichy, Lem's Candide of the Cosmos, encounters bizarre civilizations and creatures in space that serve to satirize science, the rational mind, theology, and other icons of human pride. Line drawings by the Author.

В этот двухтомник вошла уникальная по своему замыслу и объему монография, исследующая множество проблем, возникающих при соприкосновении фантастики – безграничной игры воображения и футурологии – науки, ответственной за каждый свой постулат.

В этот двухтомник вошла уникальная по своему замыслу и объему монография, исследующая множество проблем, возникающих при соприкосновении фантастики – безграничной игры воображения и футурологии – науки, ответственной за каждый свой постулат.

В этот том собрания сочинений Станислава Лема вошли очередные страницы "Звездных дневников" и "Воспоминаний" Ийона Тихого: "Мир на Земле", "Футурологический конгресс" и отдельные рассказы, а также интервью и эссе, посвященные самым разным темам – от политики до людоедства, от оценки творчества Достоевского до рассуждений о человеческой глупости.

В этот том вошла монография, исследующая проблемы литературы. Что определяет судьбу литературного произведения? Почему одни книги живут века, а другие забываются на следующий же день после прочтения? Существуют ли критерии, по которым возможно угадать будущий шедевр?

В этот том вошли ранние рассказы (1946-1953) и стихотворения (1975) Станислава Лема, а также романы "Высокий Замок" и "Больница Преображения", наполненные автобиографическими впечатлениями.

В этот том вошли рассказы из сборников "Сезам", "Вторжение с Альдебарана", избранные рассказы 1964-1993 годов, а также некоторые пьесы и киносценарии.

В этот том вошли романы "Астронавты", "Человек с Марса", "Магелланово облако".