Последние издания книг Олеся Гончара

"Собор" — філософський роман, у якому розглядаються важливі соціальні та національні проблеми з погляду вічних гуманістичних істин, якими мусить керуватися людська цивілізація, щоб не прийти до руйнування і знищення. У центрі твору — проблема духовності сучасної людини, а точніше — проблема духовності сучасного українця. Тому вона тісно пов'язана з проблемами батьків і дітей, наступності поколінь, збереження історичної пам'яті та національної гідності, національного нігілізму, відступництва від свого народу. Роман складається з багатьох розділів, у кожному з яких розповідається про одного із героїв. Та всіх їх об'єднує образ собору, який…

Олесь Гончар - український письменник, літературний критик, громадський діяч, лауреат Шевченківської премії та володар звання Героя України. Твори письменника увійшли до "золотого фонду" української класичної літератури, а роман "Собор" став знаковим у доробку автора і приніс йому світову славу. Але цьому передували гостра критика з боку провладних осіб та кампанія проти видання й розповсюдження роману.

Серія "Класика української літератури" включає перелік творів видатних українських письменників за програмою Міністерства освіти та науки України для позакласного читання учнів середніх загальноосвітніх навчальних закладів.

«Берег любові» Олеся Гончара – побутово-пригодницький роман, в якому поєднані романтичні і реалістичні тенденції***.
Світову славу письменнику принесли романи «Собор», «Прапороносці», «Тронка», «Берег любові», «Людина і зброя», повісті «Бригантина», «Далекі вогнища», новели «Модри Камінь», «За мить щастя». Олесь Гончар – видатний український письменник, автор соціально-психологічних та філософських романів, повістей та новел.

Выпущенная во время учебных стрельб российская баллистическая ракета отклонилась от курса и упала на территорию Афганистана. Чтобы секретная начинка изделия не досталась противнику, на его поиски брошена российская разведгруппа. Но операция не заладилась: в заданном квадрате разбушевалась песчаная буря, фрагментов ракеты на месте не оказалось. Зато на след группы подозрительно легко вышел отряд американских рейнджеров, навязавший бой нашим спецназовцам. Бойцы начинают подозревать, что входящий в состав группы специалист конструкторского бюро – агент, работающий на ЦРУ…

Алексей и Андрей Кислицыны – военнослужащие-контрактники. Перед очередной командировкой братьев в Чечню в руки Андрея случайно попадает чужая флэшка. Узнать, что́ на ней, Андрей не успел – уехал на Кавказ воевать с наемниками. Флэшку из любопытства прихватил с собой. Братья и подумать не могли, что электронный носитель станет причиной другой войны – за обладание сверхсекретными, а потому очень ценными данными, хранящимися на флэшке, и Кислицыны столкнутся с силами куда более грозными, чем полевые бандформирования.

Религиозные фанатики захватили воинскую часть, после чего двинулись на Москву. Колонна из металлических монстров - танков Т-98 – представляет собой чудовищную силу, с которой не в состоянии совладать никакие противотанковые средства. Мирных жителей городов и сел, через которые проходит колонна, фанатики безжалостно истребляют. Но камнем преткновения для убийц становится небольшой русский город. Ополчение этого города возглавляет прапорщик Николай. Ополченцы несут большие потери, и все же наносят врагу серьезный удар. Новейшие противотанковые ракеты оказываются способны поджигать неуязвимые танки. Но силы сторон неравны, кольцо окружения сжимается. Николая и последних защитников города окружают в двух полуразрушенных домах…

Заместитель командира группы специального назначения Сергей Ефимов находился в отпуске, когда ему позвонили из штаба и предложили поучаствовать в масштабных военных учениях. Ефимов с радостью согласился – сидеть без дела ему порядком наскучило. Он прибыл в часть и уже через несколько часов понял, что предстоящее мероприятие будет не совсем обычным: занятия, проводимые с группами, больше напоминали боевую притирку перед отправкой в горячую точку, чем подготовку к плановым учениям. Профессиональное чутье не подвело Ефимова. Как только участники учений высадились в горах Северной Осетии, началась настоящая боевая операция...

Упорядкування, підготовка текстів, ілюстративного матеріалу Людмили Гончар. Художнє оформлення Миколи Пшінки.
Уже п’ятнадцять років, як Олесь Терентійович Гончар відійшов у засвіти. Але його розмова з сучасниками триває. Це бесіда в дружньому колі про найсуттєвіше для кожної людини: про віру та сім’ю.
Епіграфом до книжки стали такі слова незабутнього митця: «За роки тоталітарного дияволізму народ наш був спримітизований, душі наші були скалічені; і нині – хоч як це важко – маємо повернутись до віри, до сяйва того, що струменить з безмежжя, з безконечності простору й часу».
Людмила Гончар вибрала зі щоденників батька зафіксовані (для себе самого) роздуми та враження письменника, а дружина знайшла в родинному архіві світлини, які ілюструють їх. Чимало світлин, зроблених Валентиною Гончар, вперше оприлюднено в цій книжці.

Повість про «трудних» дітей і вчителів, які працюють у спецшколі для юних правопорушників, про повсякденний педагогічний подвиг, а також про духовну красу наших сучасників - самовідданих підкорювачів «української Сахари» в пониззі Дніпра, про їх нелегкі долі і славні трудові звершення. «Бригантина» - це поетичний гімн людинолюбству, довір'ю до юного громадянина, віри в його духовний розвій. Багато залежить тут від сім'ї: до спецшколи ж бо Кульбаку і його друзів по нещастю привели якісь родинні незлагоди. Зробила свій вплив і вулиця, котра й донині становить серйозну загрозу у вихованні дітей. Кращі сторінки повісті присвячені показові праці, яка «переростає у красу».

Свого часу "Тронка" стала новаторським словом в українській літературі. Життя і смерть, війна і мир, радощі і трагедії буття, вірність обов"язку і зрада - усі ці поняття, їх боротьба та взаємодія є і будуть вічними, незалежно від часу. Звичайно, про це писали і до Гончара. Але в "Тронці", мабуть, чи не вперше були розкриті глибини людської психології в умовах невпинного прогресу, коли водночас сплітаються минуле, сучасне і майбутнє...

Війна - це тяжка праця, і роблять її прості солдати. Це вони йдуть в атаку під ураганним вогнем, це вони, місяцями сидячи в окопах, стримують ворога, це вони гинуть під кулями та бомбами. Колись, у той час, як омріяна Перемога вже була зовсім близько, Олесь Гончар поклявся: "Якщо тільки залишуся живим, я напишу про вас!". І письменник дотримав слова. Роман "Людина і зброя" - це вшанування пам"яті загиблих друзів, учорашніх школярів та молодих студентів, які пішли на війну, щоб захистити тих, хто залишився вдома.

Творчість українського письменника, лауреата Ленінської премії Олеся Гончара широко відомо читачам. "Бригантина" - повість про вчителів і "важких" дітей, що йдуть деколи з-під впливу сім'ї і школи, про роль виховання і колективної праці, овіяної романтичною мрією, у формуванні обліку підлітка. Динамічний сюжет і яскраві типи героїв повісті, майстерність психологічного аналізу і романтичні пейзажі Дніпра - все це розкриває глибокий ідейний зміст задуму письменника.

До другого тому творів Олеся Гончара увійшли романи «Циклон», де герої діють під час боротьби із стихійним лихом у районі Карпат, і «Твоя зоря», у центрі якого — образ патріота й інтернаціоналіста, людини з глибоко розвинутим почуттям гідності й честі, а також повісті «Микита Братусь» і «Далекі вогнища».

До четвертого тому творів Олеся Гончара увійшли широковідомий роман-трилогія «Прапороносці» та «Письменницькі роздуми» про те, як писався цей роман. Книга видана в останній прижиттєвій редакції Олеся Гончара.

До першого тому творів Олеся Гончара увійшли його знакові романи «Тронка» і «Собор», які розкривають найхарактерніші ідейно-тематичні та жанрові ознаки художнього доробку письменника, та оповідання «Кресафт».
Роман «Собор» друкується в останній прижиттєвій редакції.

У п'ятому томі зібрання тврпів О.Т. Гончара подаються романи "Тронка" і "Собор".

Роман «Людина і зброя» — про долю молодого покоління у війні, про бійців студентського батальйону, більшість із яких загинула у перших боях з фашистами, а інші, потрапивши в оточення, вперто пробивалися до своїх...

Одним із студбатівців був автор цього твору, нині видатний, знаний усім світом письменник, котрий вважав своїм обов'язком повідати людям про друзів і побратимів, які зі студентської лави добровільцями пішли на фронт, стали на захист рідної землі.

У 1962 році роман був відзначений Державною премією України імені Т. Шевченка.