Владимир Винниченко – лучшие произведения

У драмі "Чорна Пантера і Білий Медвідь” суперечності роздирають душу художника Корнія Каневича. У конфлікт вступають його батьківські почуття - і почуття митця. Вся жахливість ситуації для Каневича в тому, що він мусить зробити вибір: або дитина, або його ж картина, яку дружина вимагає продати, щоб роздобути грошей для лікування хворого Лесика.

Лист чоловіка до жінки

Оповідання «Малорос-європеєць» блискуче викриває українського панка Коростенка, який хизується запровадженими в своєму господарстві технічними новаціями — автоматичними дверима, кухонною машиною, яка перемішує тісто. І вважає, що все це зробило його «європейцем». Як «поміщик новітньої формації» Коростенко довго і нудно просторікує про те, що наука принесе людям щастя, що аграрне питання можна розв'язати тільки через застосування машин. Та ця словесна полова не може приховати його гнобительського нутра: панкові не подобається, що Дума «розгарячає дуже інстинкти селян». Найбільшого ефекту у викритті «малороса-європейця» автор досягає, коли…

Инна не может иметь детей. Но она придумывает, как с помощью своего любовника Панаса можно решить эту проблему.

Пісня Ізраїля (Кол-Нідре) : п'єса на 4 дії

На тлі родинних взаємин в п’єсі «Натусь» (1912 р.) розкриваються найпотаємніші нетри людської душі. Герої у своїх прагненнях за будь-яку ціну відстояти і впровадити в життя своє егоцентричне «я» перетворюють сімейне життя на пекло, а любов до дитини – свого маленького синочка Натуся, у розмінну карту жорстокої гри самолюбств.

Оповідання Володимира Винниченка «Студент» — хвилююча розповідь про драматичний епізод часів революції 1905 року. В оповіданні «Студент» розповідається про те, як у селі трапилася пожежа. Нещасні люди збирають рештки пожитків і не знають, що робити далі. їм хочеться знайти хоч ворога-палія і зігнати на ньому злість. Несподівано кимось висловлюється здогад, що підпал учинили студенти. Натовп наелектризований відчаєм настільки, що вірить кожному слову і готовий розтерзати винуватця. У цей момент з’являється студент, розділяє біль знедолених, і тут його вистежують жандарми, які, власне, і пустили чутку про студентів-паліїв. Свою непричетність…

Ловили ж Хому Прядку за те, за що завжди поліція ловить народнїх героїв: "Він здорово стояв за простий люд".

Произведение автор начал писать на украинском, но когда «Літературно-науковий вісник» отказался его печатать, предвидя возмущение читателей его аморальностью, переделал его и закончил уже на русском, опубликовав в журнале «Земля».