Рецензии на книги — Евгения Кононенко

Душою чист, душою наг Не каждый в этот век... Мужчина - гад, мужчина - враг И недочеловек... Его удел - гнобить любовь... Вести себя, как мразь... Для жертвы нервы приготовь И в ад кромешный влазь... Для счастья женского азы Не так уж и сложны - Ответь на чувственный позыв И не ищи вины В её капризах... Просто будь Самим собой, мужик... Но феминизм втыкает в грудь Десятки острых пик... В …

Збірка новел про жінок. Наших сучасниць. У кожної своя, в більшості гірка доля. А кому зараз легко? Сумно. Стільки жінок виїхало на заробітки. Розпалися сім‘ї. Діти, при живій мамі залишилися сиротами. Чому так сталося? Адже не щастя поїхали туди шукати. Щастя якраз вони втратили. Щастя дивитися, як з кумедного дитинчати дитина стає підлітком, потім старшокласником. Щастя готувати їй ранками …

Одна грамотна й обізнана любителька літератури Ксюша (SaganFra) колись сказала, що треба автору давати другий шанс. Ось я порадою і скористалась. Перша, прочитана мною, книга Євгенії Кононенко ("Бабусі теж буди дівчатами") розчарувала, хоча найбільше претензій мала до редактури (а я пересічний читач), а от друга справила досить хороше враження.

Повість "Ностальгія" розповідає про відрізок із …

Я никогда не любила рассказы. Куда как интереснее роман или повесть - с несколькими сюжетными линиями, с неожиданными поворотами; роман не прочитаешь за один присест, и можно пофантазировать, что будет дальше. А пока читаешь, привыкаешь к героям, за кого-то переживаешь, кому-то сочувствуешь, кого-то осуждаешь... Целая жизнь, параллельный мир! А что рассказ? Там порой и сюжета-то как такового …

Це дуже неприємно писати відгук про твір (до того ж перший), наповнений зовсім не позитивними емоціями ;( Я люблю книги про підлітків, сімейні таємниці з дрібкою детективу, і все це у книзі є, але... Постійно плутаються імена ( Андріївна/Олексіївна, Григорій/Георгій), не допрацьовані діалоги (якісь повтори, обірвані думки), недорозвинуті сюжетні лінії (не зрозуміло завершились стосунки Кості і …

17 листопада співробітниця фонду Gifted Child International Мар’яна Хрипович гине під колесами товарного потягу десь у провінційному Комбінатному. Так по-дурному обірване життя цінної колеги, звісно, приголомшує працівників фундації. Але не тільки це. Мар’яна мала відвідати лише Новожахів, але опинилася у Комбінатному, а ще була помічена у Дружбонародівці. Навіщо вона туди їздила? Та ще й везла …

Книга из тех, читая которые, чувствуешь себя подглядывающим за кем-то. Вроде понимаешь, что довольно бестолковое занятие, но и оторваться тяжело: любопытно же, как люди живут. Это сборник рассказов о том соре, что не принято выносить из избы. Махровая бытовуха, до боли знакомая советская и постсоветская действительность, несчастные нелюбимые женщины, в одиночку тянущие детей и чахнущие от …

Довольно неплохой сборник. Несколько острых рассказов, пару совершенно симпатичных, сентиментальных историй, эссе о себе, мысли о литературе. В целом, книга напоминает стиль Рубиной, только написана на другом языке. И в большинстве произведений, объединенных под одной обложкой, называется одна и та же Киевская улица. И кажется, что читаешь о людях из огромной коммунальной квартиры, в одной из …

Колись, при написанні дипломної роботи в університеті, я дуже плідно працювала з творчістю Є.Кононенко, тому для мене ця книга – як зустріч із давньою подругою. Так, ніби сіли десь посидіти, обговорити теперішнє, минуле…і майбутнє, звичайно. Але більшою мірою все-таки теперішнє крізь призму минулого, адже «всі ми родом з дитинства», всі ми носимо в собі не лише радості та травми дитячих років, …

Я єдиний читач цієї книжки на Лайвлиб. Навіть дивно. І сумно. Мені порадила почитати цю книжку одна викладачка з універу. Тоді ще все було гаразд. Ех, ностальгія... Нічого особливого а цьому романі нема. Але цікаво. І ностальгічно. Ця книжка була що до невідворотних змін у житті.

Не люблю я шмаркливі оповідки про любофф, але ось ця невеличка повість таки «зачепила» мене. Сама я дуже полюбляю паперові родинні пам’ятки: після смерті батька я забрала всі папери, що знайшла. А потім дома, в тиші, перебирала ті «привіти» з минулого. Були там і листи тата до батьків, коли він служив у армії. Були і свідоцтва про народження, одруження, освіту виписані на простому аркуші у …

Особлива подяка Ірині Андріївні за пораду прочитати цю книжку. Новели чудові! Прочитала за день. Раджу всім любителям жанру.

Ну, таке вже безстильове і нудотне жіноче чтиво, що ледве домучила. Не хочу казати, що всі оповідання безбарвні і графоманські, є кілька, які викликають емоції, але в загальному книжка дуже сіра і нецікава. Якби творчість пані Кононенко не була темою моєї дипломної роботи, я б нізащо не взялася за ці оповідання. Твори Кононенко вульгарні і нудні. Після прочитання них залишається внутрішній стан …

Що таке химера? У прямому сенсі - вогнедишне чудовисько, у якому поєдналися лев, коза і змія, у переносному - нездійсненна ідея, пустий вимисел, щось неможливе. В античності поява химери вважалась дурним знаком, створіння вважалось передвісником стихійних лих, небезпечних ситуацій і жахливих хвороб. З усіма цими смислами Євгенія Кононенко грає сповна, поміщаючи їх у тексти новел, де немає …

Ця книжка випадково потрапила мені до рук і я страшенно рада цьому. Цікавезний, захопливий, добре продуманий сюжет, в анотації зазначений як історико-містичний детектив. Таємниця, оповита інтригою та потужним містично-загадковим шлейфом. Чим далі – тим все важче було випустити книжку з рук, аж доки не перегорнула останню сторінку. Загадкова постать скульптора Пінзеля мені вже була відома з …

Такий собі гендерно-феміністичний детектив на тему зради як глобального явища. В цій книзі не стільки цікавий сюжет, скільки роздуми та спроба проаналізувати поняття зрада з різних точок зору. Це моє перше знайомство з Єгенією Кононенко,перша прочитана її книга. Вона написана легкою невимушеною мовою, розкриває історію життя одніє родини. Тут є трохи детективу, трохи соціально-психологічної …

Не можу сказати, що книга сподобалася. Бо справді не розумію, що там може подобатися: історії нещасливих жінок? Просто прочитала книгу, ніби переглянула репортаж про зламані долі кількох українок. Сумно.

безнадежно, беспросветно, безжалостно... сборник жестких лаконичных рассказов Кононенко производит предсказуемо удручающее впечатление. основная его тема (за редким исключением) - тяжелая женская (хотя нет, скорее, даже "бабская", хоть и не люблю этот эпитет) доля на фоне "сложных обстоятельств" всей страны. время написания большинства новелл обязывает - большая часть из них датирована началом …

Книга тримає тебе в тонусі протягом всього часу прочитання. В принципі, описує людську психологію, психологію жінки. Піднімає питання бажання кожної жінки бути щасливою, прагнути до подружнього щастя. Але дуже чітко передає психологію жінок нашого часу на пост-радянському просторі. ПРоблема в суспільстві закладена була ще тоді, як з часів, коли прабабусі наших батьків застали війну і коли всі …

наши бабушки, дедушки, родители прожили жизнь... очень жаль, что они редко делятся с нами пережитым, очень жаль, что мы мало спрашиваем (а спрашиваем?) их об этом... очень жаль, что близкие люди не всегда = родные...