Лучшие книги Роберто Арльта

Роберто Арльт (1900 — 1942) - известный аргентинский писатель. В книгу вошли его социально-психологические романы «Злая игрушка» «Колдовская любовь» и рассказы.

В номер "Иностранной литературы", посвящённый латиноамериканскому триллеру, уместились один роман, одна повесть и десять рассказов: представлены в общей сложности одиннадцать испаноязычных стран, двенадцать испаноязычных авторов.

Предлагаем вниманию читателей сборник рассказов замечательного аргентинского писателя первой половины 20 века Роберто Арльта.

Книга предназначена для студентов языковых вузов и всех любителей испанского языка и литературы.

Пароход, команда которого наспех укомплектована кем попало, рация неисправна, а пассажиры самые экстравагантные, берет курс на Панаму, и после ряда приключений, вернее злоключений, путешественники, вернее те из них, кто остался в живых, чудом спасаются от катастрофы планетарного масштаба. Язвительная проза, много черного юмора.

Роберто Арльт (повне ім'я Роберт Годфрід Крістоферсен Арльт; 1900-1942) - аргентинський письменник і журналіст. Автор чотирьох романів, семи п'єс та кількох збірників оповідань. Повною мірою значення творчості письменника для національної культури було оцінене вже після його смерті. Сьогодні твори Роберто Арльта стоять в одному ряду зі спадщиною Домінго Фаустіно Сарм'єнто та Хуліо Кортасара.

Был обычный вечер. Но что-то произошло. Люди и животные молча пошли из города. В одну сторону. И над ними взошла красная луна.

Текст читает искусственный интеллект.
Чёткая речь и безукоризненное произношение ИИ идеально подходят для изучающих иностранный язык.
Предлагаем вниманию читателей сборник рассказов Роберто Арльта (1900–1942), аргентинского писателя «второго эшелона». Его имя почти неизвестно российскому читателю. Три латиноамериканских титана – Хорхе Луис Борхес, Хулио Кортасар и Габриель Гарсия Маркес – скрыли своими могучими тенями не один десяток имен выдающихся, подчас гениальных, писателей Южной Америки. Арльт в своем творчестве демонстративно порывает с традициями «хорошей литературы» средних классов. По жанру его произведения – гротеск и трагифарс. Грубоватым языком пролетарских окраин он описывает жизнь городского дна.

Sobre las Aguafuertes portenas puntualizo Antonio Pages Larraya:
Con su humorismo directo, prodigo en alfilerazos, Arlt se azomaba a los rincones de la ciudad y narraba dia a dia su historia intima. Quizas en la sutil indentificacion de tema y estilo este el secreto de su popularidad.
Popularidad que Raul Larra recordo asi:
El exito que obtiene con sus Aguafuertes portenas es clamoroso.El diario El Mundo aumenta su tirada, se vende casi exclusivamente por las notas de Arlt. Es lo primero que se lee. En funcion de ese exito le toleran a Arlt sus irreverencias, sus burlas.

Silvio Astier, un adolescente expulsado del colegio, vive como una humillación su pobreza. Intenta escapar de esa ruina a toda costa, pero aumenta su pesimismo a medida que fracasa en sus intentos. La literatura no olvida por lo menos dos escenas memorables: el robo a la biblioteca de la escuela y aquella pensión en la que al protagonista se le ofrece un chico vestido con largas medias de mujer. La novela es la historia de unos “pibes chorros” sensibles ante un mundo que lo devora todo, más allá del arroyo Maldonado, más acá del peligro rutinario, indiferente.

First published in 1929, The Seven Madmen perfectly captures the conflict of Argentine society, at a crucial moment in its history. Arlt's exploration of the still mysterious city of Buenos Aires, its street slang, crowded tenements, crazy juxtapositions, and anguish are at the core of this novel. In this seething, hostile city, Erdosain wanders the streets, trying to decipher the teeming life going on behind dark doors. He searches, literarally, for his soul that is causing him so much pain, wondering what it might look like. This translation of Arlt's masterpiece makes available to English speaking audiences the work of a writer who is the founder of the contemporary Latin American novel and a giant of 20th century literature.

Mientras desde la quinta de Temperley, el Astr?logo encuentra el modo de desatar el caos que lleve a la ansiada revoluci?n, en Los Lanzallamas, los funambulescos personajes de Los siete locos viven los episodios finales de sus alucinadas existencias. «Estos individuos, canallas y tristes, viles so?adores, est?n atados o ligados entre s?, por la desesperaci?n. Todos ellos saben perfectamente que la felicidad les est? negada; pero, como bestias encadenadas, se revuelven contra esta fatalidad: quieren ser felices, y como el bien les ha cerrado las puertas, piensan monstruosidades que los llenan de remordimientos, de m?s necesidades de cometer delitos para ahogar el grito de sus conciencias malditas». Publicada en 1929, Los siete locos, culminar? en Los Lanzallamas, editada dos a?os despu?s.