Новинки Виктора Владимировича Неборака

Остання п'ятниця квітня у Леополісі - наймагічніший день. Опівночі, після бамкання годинника на ратушевій вежі, у місто з паралельного виміру залітає красунечка Варвара, щоб упродовж доби вполювати собі нареченого. Це зовсім не просто: дівчина не лише повинна закохати у себе незнайомого хлопця - їй необхідно намовити свого обранця видертися на сам верх Оперного театру до наступної опівнічної години й удвох вигукнути заклинання. Якщо ж ні...

«Введення у Бу-Ба-Бу» – це не підручник, не лекційний курс і навіть не спогади про леґендарне літературно-атракційне угруповання, до якого має честь належати автор як Прокуратор. Це радше спроба ввести зацікавленого читача у час, пронизаний еклектикою, зламами, ілюзіями, прозріннями, злетами, падіннями і новими троянськими виправами. Застосований при вкладенні книги хронологічний принцип – не так претензія на історичність, як своєрідний замінник сюжетності. Отож «Введення у Бу-Ба-Бу» – це ще й достатньо суб’єктивний хронопис аґонії в Україні другого тисячоліття, яке вже, хвалити Бога, «за шеломянемъ».

Усі описані у книзі події відбувалися насправді. Усі прізвища – справжні, а прізвиська – принагідні.

Деякі з текстів книги можна визначити як спогади про дитячі та юнацькі роки автора, та "Карбонітський щоденник" містить і сторінки, присвячені подіям, що відбувалися в тодішньому теперішньому часі, коли автор викладав українську літературу в одному з донбаських профтехучилищ. Вигаданих подій і персонажів у книзі немає, імена декого з них змінено, назви географічних пунктів переважно збережено.

До книги Віктора Неборака (1961) — одного з найзнаковіших українських поетів-постмодерністів, натхненника і Прокуратора «Бу-Ба-Бу» — увійшли вибрані вірші, «вмонтовані» в конструкцію легендарної збірки «Літаюча голова».

Ця книжка – своєрідний «путівник» сторінками сучасної української прози.
Її автори – фахові літературознавці, працівники відділу критики Львівського відділення Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України – аналізують найцікавіші, на їхній погляд, прозові книжки, які вийшли в Україні протягом останніх п’яти років. У поле їх критичного зору потрапили нові твори Оксани Забужко, Юрія Андруховича, Григорія Гусейнова, Галини Пагутяк, Олеся Ільченка, Сергія Жадана та інших провідних письменників, які визначають обличчя сучасної української прози, а також деякі цікаві перекладні видання, які варто прочитати зацікавленим українським читачам.

У «Вибрані твори» «Бу-Ба-Бу» увійшли кращі зразки поезії, прози та есеїстки Юрія Андруховича, Олександра Ірванця та Віктора Неборака з детальними бібліографічними відомостями про кожного з авторів. Твори друкуємо за авторським правописом.

Для шанувальників нової української літератури межі тисячоліть.

«Повторення історій» — книга на межі особистісного й соціального. Її тексти пронизані актуальним в усі часи питанням: хто і що нами крутить у колі нав’язливих історичних повторів? У книгу, крім лірики, увійшли: цикл переспівів «Псалми Давидові», ораторія «Zeppo», поеми «Luckyj», «Актор», а також версія наївної поеми «Світ» видатного польського поета, володаря Нобелівської премії з літератури (1980) Чеслава Мілоша.

"Введення у Бу-Ба-Бу" - це не підручник, не лекційний курс і навіть не спогади про напівзабуте літературно-атракційне угруповання, до якого має честь належати автор як Прокуратор. Це радше спроба ввести зацікавленого читача у час, пронизаний еклектикою, зламами, ілюзіями, прозріннями, злетами, падіннями і новими троянськими виправами. Застосований при вкладенні книги хронологічний принцип - не так претензія на історичність, як своєрідний замінник сюжетності. Отож, "Введення у Бу-Ба-Бу" - це ще й достатньо суб'єктивний хронопис агонії в Україні другого тисячоліття, яке, вже, хвалити Бога, "за шеломянемъ".
Усі описані у книзі події відбуваються насправді. Усі прізвища - справжні, а прізвиська - принагідні.

Це перша спроба зібрати під однією обкладинкою тексти трьох надзвичайно різних сучасних літераторів, які, колись, чомусь вирішили об’єднатися в групу Бу-Ба-Бу, — Юрія Андруховича, Олександра Ірванця та Віктора Неборака.
Присвячується так званому 100-річчю Бу-Ба-Бу.