Лучшие произведения Григория Федоровича Квитки-Основьяненко

«Конотопська відьма» Григорія Квітки-Основ’яненка – гумористично-сатирична повість, у якій висміюється неосвічена частина козацької верхівки. Замість того, аби займатися важливими справами, вони гають час на інтриги, на вишукування відьми. Сюжетна динаміка, промовисті прізвища роблять твір насиченим, смішним – і цікавим для читання.

«Маруся» Григорія Квітки-Основ’яненка – це романтична повість, написана у дусі сентименталізму***. Доля юної дівчини, що так і не дочекалася свого судженого, вражає і викликає співпереживання. Найвідомішими творами автора є повісті «Сердешна Оксана», «Козир-дівка», «Щира любов», п’єси «Сватання на Гончарівці» та «Шельменко-денщик» тощо.

Романтично-драматична повість про історію кохання лагідної красуні Марусі і палкого сміливця Василя. Перший прозовий твір нової української літератури.

Действие повести происходит в украинском городке Конотопе. Увидев на ярмарке лучшую городскую невесту — Олэну, сотник немедленно влюбляется и решает жениться на ней, но весьма скоро понимает, что на взаимность он может рассчитывать только прибегнув к услугам нечистой силы. Она приходит ему на помощи в образе молоденькой конотопской ведьмы, давно уже донимающей весь город.

И засуха в окрестностях Конотопа тоже её рук дело. Сотник попадает в логово ведьмы, которую просит приворожить к нему Олэну, та же, в свою очередь, требует от него зарезать всех конотопских петухов, чтобы не распугивать на заре обнаглевших бесенят. Даже не подозревает…

«Пан Халявский» — исторически-бытовой сатирический роман Григория Квитки-Основьяненко. В книге подробно описывается быт и отношения украинских помещиков-обывателей на рубеже XVIII—XIX веков, особенно подробно даётся описание отношения к пище и к наукам. Первая часть была впервые опубликована в журнале «Отечественные записки» в 1839 году, в 1840 году роман вышел отдельной книгой в Санкт-Петербурге.

Анекдотичне оповідання про нерозсудливого чоловіка, який став жертвою глузування владної дружини і наївся хріну.

Дія відбувається в місті Харкові, на Гончарівці. Одарка Шкурат свариться зі своїм чоловіком Прокопом, бо той п'є. Невдовзі до них підходить Кандзюба і пропонує посватати їхню доньку Улянку за свого сина Стецька. Спочатку Одарка з чоловіком проти — бо всі знають, що в Стецька немає клепки в голові, але зважаючи на його багатство, погоджуються. Сама ж Улянка проти такого шлюбу, бо їй подобається Олексій, але він кріпак. Олексій розуміє, що Уляну хочуть силою видати заміж за дурня й б'є Стецька, щоб той відмовився від дівчини, та Стецько не погоджується, бо дуже боїться свого батька. За допомогою хитрощів Олексійового дядька Уляна…

Соціально-побутова комедія Григорія Квітки-Основ'яненка, була видана в Харкові в 1840 році. Час написання не встановлений, оскільки автограф п'єси не зберігся. Написана російською мовою, центральний персонаж — Шельменко — говорить українською. Є завершальною п'єсою трилогії про Шельменка (попередні «Дворянские выборы, часть вторая, или Выбор исправника» (1830) та «Шельменко — волостной писарь» (1831)).

Гумореска, у якій дотепно описано історію кумедного сватання кульгавого хлопця до дівчини.

«Купований розум» Григорія Квітки-Основ’яненка – це сатирично-гумористичне оповідання, в якому автор порушує питання справжнього інтелекту***. Для твору характерний бурлескно-реалістичний стиль викладу. Оповідання «Купований розум» належить до низки анекдотичних творів Квітки-Основ’яненка, таких як «Салдацький патрет», «Пархімове снідання», «Підбрехач» тощо.