Последние издания книг Юрия Мушкетика

Книгу спогадів Юрій Мушкетик (1929—2019) про визначальні події свого яскравого і непересічного життя писав у різні роки. Він згадує добу, яка докорінно різниться від нинішньої, проте водночас є чутливим і до ритмів тогочасного життя, змін у суспільстві, літературі, світовідчуванні самої людини. Перший розділ містить спомини про дитинство, шкільні та студентські роки. Другий — присвячений роботі Ю. Мушкетика на посаді головного редактора журналу «Дніпро», а згодом голови Спілки письменників України. У ньому письменник описує свої перші кроки на літературній ниві, співпрацю з багатьма видатними, як-от М. Рильський, О. Гончар, І. Драч та ін.,…

Юрій Мушкетик (1929—2019) — майстер сучасної української прози. Його творчість відображає історичний розвиток держави і роль особистості в ньому, автор надзвичайно чутливий і до ритмів сучасного життя.

У «повісті давно минулих літ» — «Іду на ви» Юрій Мушкетик відтворив життя кочівних племен, атмосферу чільного града Київської Русі — Києва. В центрі оповіді — юний русич Бус, який потрапив у полон до племені половчан і після різних пригод та випробувань повертається до свого роду і народу — до русів, полян, тобто — слов’ян.

Статті, оповідання, повісті, романи, новели на історичну тематику Ю. Мушкетик вибудовує на реальних подіях і постатях, але їх можна жанрово уточнити, як новела-версія, оповідання-гіпотеза, повість-диспут, роман-дослідження… Трагедійність його творів, що просякнуті гіркою правдою ХХ століття і століть минулих («Суд», «Солодке життя Оникія», «Козаки», «Українці донині, нині, прісно і вовіки віків»), якась озонна, катарсисна, вона очищує душу, наче знімає з неї тягар безневинної вини, в ній лунає чистий голос правди.

У видавництві «Фоліо» вийшли друком книжки Ю. Мушкетика: «Яса», «На брата брат», «Гетьманський скарб», «Смерть Сократа», «Останній гетьман. Погоня», «Гетьман, син гетьмана», «Плацдарм. Жорстоке милосердя».

Творчість видатного письменника-мислителя, талановитого історика-романіста Юрія Мушкетика (1929–2019) спрямована на творення рідного народу як української нації. Автор писав на сучасну та історичну тематику, про історичний розвиток держави і роль особистості в ньому. Більшість його романів, повістей, оповідань — це художньо майстерні розмисли над людською природою, злетами, катаклізмами людської душі, над вічними духовними цінностями. Письменника тривожить неповнота історичної пам’яті в суспільній свідомості, не лише давньої, а й ХХ століття, у якому жорстоко владарював тоталітарний комуністичний режим. Цю трагічну правду письменник реалістично зобразив у повісті «Дорога в безвість». До трагічної долі головного героя цієї повісті призвела «чужа, погана, злобна» влада, правителі якої — «нелюди». У творах «малого жанру», новелах і оповіданнях, також виростає до високого і чистого художнього узагальнення гірка правда ХХ століття і століть минулих («Солодке життя Оникія Зайця», «По хліб» та ін.).

У видавництві «Фоліо» вийшли друком книжки Ю. Мушкетика: «Яса», «На брата брат», «Гетьманський скарб», «Смерть Сократа», «Останній гетьман. Погоня», «Гетьман, син гетьмана», «Плацдарм. Жорстоке милосердя», а також у серії «Авторські зібрання» побачило світ видання «Іду на ви».

Спогади про війну примушують Романа Кіндратовича приїхати в ті місця, де він воював, форсував Дніпро. Цей плацдарм нагадує йому про величні, хоч і гіркі минули часи, коли поділ на своїх і чужих був виражений найрізкіше, тоді як у сучасному житті стільки «своїх» стало «чужими».

У романі «Жорстоке милосердя» автор показує, що країну у війні з фашистами відстояли ціною надзвичайних страждань і жертв такі люді, як головний герой твору Іван — максималіст у ставленні до себе й до інших. Він пережив фронт, полон, зраду коханої та друга, але вистояв. У цьому романі знайшли відображення дитячі спогади Ю. Мушкетика про драматичні часи окупації.

Ця книга - про нелюдські випробування української людини. Про місію матері в цьому пекельному світі. Про подвиг української матері. І ця книга про те, як нині чи не все продається в Україні. І - про те, що може ота єдина, ота справжня любов...

Нова книжка Юрія Мушкетика вміщує дві повісті. У першій, що й дала назву книжці, розповідається про часи, які у вітчизняній історії називаються Руїною, про роки підступів і тиску сусідів на Українську державу, про руйнівну боротьбу зверхників за гетьманську булаву, про те, як наступник Богдана Хмельницького, Юрій Хмельницький, так і залишився тільки слабким сином славетного батька. Повість "Оглянься - за тобою погоня!" присвячена шістдесятникам. У ній ідеться про пору "відлиги" і страшну реакцію, яка за нею настала, коли в Україні намагалися придушити все українське, коли партія і КДБ контролювали все й усіх.

Тарас Шевченко родился 9 марта 1814 года в селе Кириловке Звенигородского уезда Киевской губернии в имении помещика Энгельгардта в семье крепостного крестьянина. На восьмом году, лишившись отца и матери, маленький Тарас приютился у дьячка в школе. В 1838, после того как был выкуплен у помещика, поступил в Петербургскую АХ. В 1847 за участие в Кирилло-Мефодиевском Тарас Шевченко арестован и определен рядовым в отдельный Оренбургский корпус. В 1858 вернулся в Петербург. Сборник стихов «Кобзарь» (1840; более полное издание 1860); поэмы «Катерина» (1839), «Гайдамаки» (1841), «Сон» (1844), «Наймичка» (1845), «Неофиты» (1857), «Мария» (1859), пьеса «Назар Стодоля» (1843). Поэзию Тараса Шевченко, проникнутую любовью к Украине, состраданием к тяжелой доле народа, протестом против всех форм его социального и национального угнетения, отличают близость к народному творчеству, глубокий лиризм, «простота и поэтическая грация выражения» (И. Франко). Живопись Тараса Шевченко положила начало реалистическому направлению в украинском искусстве (картина «Катерина», 1842; серия рисунков «Притча о блудном сыне», 1856-57). Акварельные пейзажи, психологические портреты, офорты (серия «Живописная Украина», 1844).

До книги ідомого майстра сучасної української прози Юрія Мушкетика увійшли два романи - "Останній гетьман" і "Погоня". У центрі першого роману - визначна історична постать, державний діяч, останній керманич козацької України Кирило Григорович Розумовський. Хоч би які оцінки давали йому історики, перед нами освічений і далекоглядний політик, що, ставши на гетьманство, дії свої передусім спрямував на модернізацію козацького ладу. Провів кілька важливих реформ і, попри будь-які утиски та перешкоди, встав на захист прав і свобод козацької автономії.
Роман "Погоня" - захоплююча історія про козака-характерника, якому й чорт не брат, про його сумні та веселі пригоди на довгому шляху з січі додому.

Юрій Мушкетик — відомий майстер сучасної української прози, лауреат Державної премії ім. Т.Шевченка, автор багатьох повістей та романів, серед яких є твори, присвячені історії нашої країни: «Жовтий цвіт кульбаби», «Яса», «На брата брат», «Гетьманський скарб» та ін. У романі «Гетьманський скарб» письменник досліджує проблему пошуку легендарного скарбу наказного гетьмана Полуботка. Події роману показані очима молодого козака Івана Сулими, закоханого в Улясю — дочку гетьмана Івана Скоропадського. Палке кохання, насильницька розлука закоханих, таємні та випадкові зустрічі, страждання, сльози — і все це на тлі тяжкої політичної боротьби…

Історія давньогрецького філософа і мислителя Сократа добре всім відома: він вибрав смерть від отрути, але не відмовився від своїх поглядів. У своїй повісті «Смерть Сократа» Юрій Мушкетик показує на цьому прикладі, що питання вибору істини, безкомпромісність є актуальним і в наш час. Його Сократ викликає величезну повагу передусім твердістю свого духу, адже він розуміє, що головне для людини – жити за законами своєї совісті.

До книжки увійшли також повісті «Суд над Сенекою», «Жовтий цвіт кульбаби», «Селена» та «Літній птах на змовому березі».

Юрій Мушкетик — відомий майстер сучасної української прози, лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка, автор багатьох повістей та романів, серед яких є твори, присвячені історії нашої країни: «Жовтий цвіт кульбаби», «Яса», «Гетьманський скарб», «На брата брат» та ін. У романі «На брата брат» відтворено події, що розгорталися в Україні за часів гетьмана Виговського, коли після смерті Богдана Хмельницького боротьба за державну незалежність вилилася у братовбивчу війну. Через долі героїв роману братів Журавок автор зображує страшну трагедію цієї війни: люди однієї крові стають ворогами — брат іде на брата — і голови свої кладуть, не здобувши ні…

Юрій Мушкетик — відомий майстер сучасної української прози, лауреат Державної премії ім. Т.Шевченка, автор багатьох повістей та романів, серед яких є твори, присвячені історії нашої країни: «Жовтий цвіт кульбаби», «Яса», «На брата брат», «Гетьманський скарб» та ін. У романі «Гетьманський скарб» письменник досліджує проблему пошуку легендарного скарбу наказного гетьмана Полуботка. Події роману показані очима молодого козака Івана Сулими, закоханого в Улясю — дочку гетьмана Івана Скоропадського. Палке кохання, насильницька розлука закоханих, таємні та випадкові зустрічі, страждання, сльози — і все це на тлі тяжкої політичної боротьби…

В 1667 году Русь Московская и Речь Посполитая заключили Андрусовский договор, по которому Украина делилась на две части по Днепру: Левобережная отходила к Москве, Правобережная (исключая Киев) - к Варшаве. На протяжении более ста лет обе стороны Днепра сотрясали мощные национальные восстания. Повстанцы Правобережья назывались гайдамаками.
Самым значительным из гайдамацких бунтов было восстание 1768 года, известное в истории под названием Колиивщина. Его возглавляли запорожский казак Максим Зализняки надворный казак Иван Гонта. Восстание охватило всю Правобережную Украину и докатилось до Карпатских гор. Польская шляхта была наголову разбита гайдамаками и обратилась за помощью к московскому царю.
О событиях Колиивщины и рассказывается в романеизвестного украинского писателя Юрия Михайловича Мушкетика.

В центрі роману «Яса» відомого майстра сучасної української прози Юрія Мушкетика, лауреата Державної премії ім. T. Шевченка, — історична постать, кошовий отаман Запорозької Січі Іван Сірко, який ще за життя став легендою, бо під його проводом запорожці не програли майже ні одного бою. Все своє життя славетний кошовий віддав Україні: заради неї — щоб боротися з ворогами — він покинув домівку, заради її свободи полягли сини Сірка. І той, хто зраджував Україну, вже не був йому ані товаришем, ані бойовим побратимом. Саме тому Сірко не вважав справжнім гетьманом ані Дорошенка, ані Самойловича, яким влада стала дорожча за батьківщину. Він прагнув того, щоб українці, які ніколи не зазіхали на чужі землі, не втратили своєї рідної і жили, не підкоряючись ворогам.

В центрі роману «Яса» відомого майстра сучасної української прози Юрія Мушкетика, лауреата Державної премії ім. Т. Шевченка, — історична постать, кошовий отаман Запорозької Січі Іван Сірко, який ще за життя став легендою, бо під його проводом запорожці не програли майже ні одного бою. Все своє життя славетний кошовий віддав Україні: заради неї — щоб боротися з ворогами — він покинув домівку, заради її свободи полягли сини Сірка. І той, хто зраджував Україну, вже не був йому ані товаришем, ані бойовим побратимом. Саме тому Сірко не вважав справжнім гетьманом ані Дорошенка, ані Самойловича, яким влада стала дорожча за батьківщину. Він прагнув того, щоб українці, які ніколи не зазіхали на чужі землі, не втратили своєї рідної і жили, не підкоряючись ворогам.

В центрі роману "Яса" - кошовий отаман Запорізької Січі Іван Сірко, який ще за життя став легендою, бо під його проводом козаки не програли майже ні одного бою. Все своє життя славтений кошовий віддав Україні, і той, хто зраджував її, вже не був Сірку ані товаришем, ані бойовим побратимом. Саме тому Сірко не вважав справжнім гетьманом ані Дорошенка, ані Самойловича, яким влада стала дорожча за батьківщину. Він прагнув того, щоб українці, які ніколи не зазіхали на чужі землі, не втратили своєї рідної і жили, не підкоряючись ворогам.

В центрі роману "Яса" - кошовий отаман Запорізької Січі Іван Сірко, який ще за життя став легендою, бо під його проводом козаки не програли майже ні одного бою. Все своє життя славтений кошовий віддав Україні, і той, хто зраджував її, вже не був Сірку ані товаришем, ані бойовим побратимом. Саме тому Сірко не вважав справжнім гетьманом ані Дорошенка, ані Самойловича, яким влада стала дорожча за батьківщину. Він прагнув того, щоб українці, які ніколи не зазіхали на чужі землі, не втратили своєї рідної і жили, не підкоряючись ворогам.

Роман "Біла тіль" уперше був опублікований у журналі "Вітчизна" 1974 року й одразу підданий нищівній ідеологічній критиці. Книгою тоді виданий не був. Тільки після публікацій російською, литовською, болгарською, чеською, німецькою, іспанською мовами його було видруковано в Україні у спотвореному вигляді. Нині твір видається за першорукописом.
У романі автор намагається проглянути в глибінь молодої душі, зрозуміти, що рухає людиною в добрі та злі, кидає її у прірву пристрасті, страждань, возносить. Це історія кохання двох молодих науковців та родинного життя двох старших, це історія самовизрівання характерів з перемогами над собою і поразками в горнилі гострих психологічних колізій.