Павел Глазовой — об авторе

Павел Прокофьевич Глазовой — украинский поэт-юморист и сатирик.

Родился 30 августа 1922 года в селе Новоскелеватка (ныне Казанковского района Николаевской области) в семье хлебороба. Учился в Новомосковской педагогической школе, после окончания которой в 1940 году был призван в армию. Участник Великой Отечественной войны. После войны учился в Криворожском педагогическом институте, где его заметил Остап Вишня, который поддержал писательскую деятельность юноши и помог с переводом в Киев для продолжения учёбы. В 1950 году Павел Глазовой окончил филологический факультет Киевского педагогического института. В 1950—1961 годах — заместитель главного редактора журнала «Перец», в дальнейшем —…

Поэмы
«Слався, Вітчизно моя!» (1958)
«Куміада» (1969)

Сборники юмористической и сатирической поэзии
«Великі цяці» (1956)
«Карикатури з натури» (1963)
«Коротко і ясно» (1965)
«Щоб вам весело було» (1967)
«Усмішки» (1971)
«Смійтесь, друзі, на здоров'я» (1973)
«Байки та усмішки» (1975)
«Весела розмова»(1979)
«Хай вам буде весело» (1981)
«Сміхологія» (1982)
«Вибрані усмішки» (1992)
«Веселий світ і Чорна книга» (1996)
«Сміхослов» (1997)
«Сміхологія, вибране» (2003)

Сміхологія
Гуморески
Веселі гуморески
«Архетипи. Гумор. Сатира.» (2003)

Видання за ініціативи сина поета Олекси у видавництві ФОП Стебеляк:
«Сміхологія, видання третє доповнене» (2007)
«Сміхологія, видання четверте» (2007)
«Байкографія,…

У місті Білій Церкві створено Міжнародний благодійний фонд імені Павла Глазового.

8 листопада 2011 року в Києві, на будинку по вулиці Льва Толстого, 25, де з 1951 по 2004 рік жив і творив поет-гуморист, встановлено гранітну меморіальну дошку.

Лауреат премії імені Остапа Вишні (1988; року за книжку «Сміхологія»);
Перший лауреат премії імені Петра Сагайдачного (1996);
Літературна премія імені Наталі Забіли;
Орден «За заслуги» 3 ступеня (1997; за вагомий внесок в українську літературу);
Почесне звання «Заслужений діяч мистецтв України»;
Медаль Міжнародного доброчинного фонду «Українська хата» — «За доброчинність».

Страница в Википедии