Олег Говда — книжные серии

Життя - що калейдоскоп. Був Петро звичайним студентом політехніки - став козацьким новиком. Жив у третьому тисячолітті - а опинився у середині сімнадцятого століття. Здавалося б, куди більше? Так ні, пустотливій долі і цього виявилося замало. Не встиг Петро звикнутися з привільним життям, як потрапив у неволю. Ще й найгіршу з усіх можливих, бо полонили його харцизи. Розбійники, що не шанують ні Христа, ні Аллаха, а людське життя для них не дорожче за ціну на невільницькому ринку. Що буде далі, чи вдасться йому врятуватися і дістатися на Січ? Куди подівся Полупуд? Що везе туркам розбійницький байдак? Про це та інші події читайте у романі Олега Говди "Пливе човен - води повен", другій книзі циклу "Дике поле".

Добре вигадав чорт Босоркун. Якщо не вдається отримати реліквію хитрощами чи силою, то чому би не спробувати обміняти її на щось інше? А чим найдужче дорожить козак, опріч віри та волі? Звісно ж — життям коханої. Одного не врахував біс: не сам Тарас на світі, має вірних товаришів. І ті зроблять усе, аби чортячим планам не судилося здійснитися. Та й старий Куниця не сидить на місці… і вже потайки на Січ дістався. А там своє вирує, запорожці в похід лаштуються. Куди йти? На Москву чи в Крим? Тільки від новообраного кошового залежить. І від його порадника, котрому не аби хто — сам Сатана дружбу пропонує… Про ці та інші пригоди читайте в третій книзі циклу «Тричі не вмирати» «Побратими. Роздоріжжя».

У романі «Люлька, шабля – вся родина» Олег Говда звертається до теми, яка часто зустрічається в літературі й кіно і завжди цікава читачеві – пригоди нашого сучасника в минулому. Студент Петро готується зіграти роль Тараса Бульби в аматорській виставі, а який козак без коня, шаблі та люльки? Тож для кращого входження в образ режисер дарує йому люльку, начебто самого Івана Сірка. Легендарного кошового отамана. І ось, одного разу, вийшовши покурити на балкон, Петро опиняється... у ХVIІ столітті. Дике поле, степ, ніч, неподалік розбили табір татари-людолови, а він – у чім мати породила, і тільки люлька куриться в руці...

Дія роману «Кінь Перуна» відбувається в 1241 році, під час нападу монголів Батия-хана на Русь і зокрема – на Галич. Але це не переказ відомих подій: автор не обмежується історичними особами, а виводить на сцену фантастичних персонажів — вовкулаків, домовика, відьму, Давніх Богів. Нежить і нечисть з давніх-давен живуть поруч з людьми і допомагають або шкодять їм. Ну а боги, як їм і належить, змагаються за володіння світом і людськими душами. Не цураючись нічого.

А ще фабула роману оригінально переплітається з повістю Івана Франка «Захар Беркут», бо одним із персонажів є не хто інший, як Захар. Молодий парубок, що подався за наукою в скит, але зустрів у дорозі богиню Морену і… став її учнем.

Защитник деревни в мире, где жадные гоблины и тролли взяли верх над людьми — это работа для героя, но Владу она по плечу. Чтобы освободить людей от разорительной дани и преодолеть силы эльфийского заклятья, он отправляется в Мрачную рощу, где всякий смельчак обречен на погибель. Но ему помогают боги и… дух погибшего боевого товарища, который тоже оказался вместе с ним — здесь. И его миссия еще не закончена.

От войны нельзя уйти, она последует за тобой повсюду. Отлежав после ранения положенный срок в госпитале, Влад приехал домой, решив никогда больше не возвращаться в "стреляющие горы". Но человек предполагает, а боги решают. Влад и оглянуться не успел, как очутился в другом мире, где жизнь человеческая вообще ничего не стоит, ибо Император людей отдал власть над своими подданными и их имуществом гоблинам и троллям. Уплатила деревня дань - живите до следующего срока, а надумали сопротивляться - ищите Защитника. Вот-вот! А кем же еще стать Владу, если он только и умеет, что воевать? Зато - хорошо умеет.

Бог Игры Арагорн, иногда скромно именующий себя Московским, затеял новый коварный ход. На этот раз объектом его пристального внимания стал бывший боевой офицер Игорь, получивший тяжелое ранение в Чечне и с тех пор, прикованный к постели. Арагорн предложил ему всего на всего поучаствовать в научном эксперименте. Делать Игорю было нечего, и он согласился. Откуда ему было знать, что в результате этого «эксперимента» Арагорн перенесет его в один из бесчисленных параллельных миров, населенных самыми причудливыми народами и существами? Когда Игорь пришел в себя, то обнаружил, что не только жив, но и полностью здоров. Хозяин водяной мельницы…

В Диком Поле - свои законы.
Есть у казака Тараса Куницы друзья - значит, найдутся и враги. Татарская Орда вот-вот перейдет рубеж, а Князь Тьмы уже выслал на поиски штандарта архистратига Михаила своего верного слугу - Босоркуна, способного на любую подлость.
И орденские рыцари, и агенты иезуитов, и тайная служба Ивана Грозного - все готовы вступить в схватку.
Если не найдет Тарас Куница святую реликвию первым - быть беде.

Хорошо, если бабка у казака - ведьма. И когда в друзьях у казака - оборотень из тайной службы Ивана Грозного, маг-недоучка и басурманская шаманка - тоже неплохо. А уж призрак разбойничьего атамана, обернувшийся казацким конем, и волшебная сабля, которая любую нечисть пополам рубит,- и вовсе замечательно. Хуже, что врагов у казака Тараса Куницы - на целое казачье войско хватит. А тут еще без вести сгинувший отец оказался многим должен. И не только людям... И совсем не деньги...

Говда О. Йти своєю дорогою: Притчеві новели; Габор В. Портрет чоловіка з круком: Новели та невигадані історії; Лишего О. Друже Лі Бо, брате Ду Фу…: Містерія та есеї; Портяк В. Ісход: Вибрані новели