Василь Рудий — о писателе
- Родился: 24 января 1939 г. , с. Борщи, Барский р-н, Винницкая обл., Украина
- Умер: 14 сентября 2008 г.
Биография — Василь Рудий
Українською:
Василь Михайлович Рудий (Відун Рувит) народився 24 січня 1939 року в селі Борщі Барського району Вінницької області (Україна). Дитинство письменника важко назвати безхмарним через війну, голод і часткове сирітство. Деякий час він був вимушений мешкати в землянці, палатці і інших, не зовсім затишних, місцях (таких як цвинтар).
Список професій, освоєних Василем Михайловичем, вразить будь-кого: механізатор, машинобудівельник, моторист на підводному човні, вчитель, журналіст, історик і інші. Він приймав участь у освоєнні цілини, служив на флоті, працював на лісорозробках півночі та на шахтах Донбасу.
Василь Михайлович бував у далеких морських подорожах, а також піших та…
велосипедних мандрівках Україною. Безсумнівно, такий спосіб життя відобразився на творчості письменника. Автор був членом Спілки письменників України, літературно-художнього об`єднання „Гроно Надбужжя”, а також головним редактором газети Народного Руху України „Побожжя”. Василя Михайловича було нагороджено однією з найвищих відзнак України - Орденом „За Заслуги” 3-го ступеню за розбудову Української Державності і іншими відзнаками.
Слід додати що письменник приділяв багато часу і уваги громадсько-політичній діяльності, очолюючи Тиврівську районну організацію Народного Руху України і районну організацію дослідників Голодомору і політичних репресій „Меморіал”.
Помер Василь Михайлович Рудий 14 вересня 2008 року. Справою свого життя він вважав розповсюдження серед українського народу інформації щодо його правдивої історії і древньої віри. Нині творчість письменника користується доволі великим попитом у людей, зацікавлених альтернативними версіями історії України.
По-русски:
Василий Михайлович Рудый (Ведун Рувит) родился 24 января 1939 года в селе Борщи Барского района Винницкой области (Украина). Детство писателя трудно назвать безоблачным из-за протекавшей в то время войны, недостаток пищи и частичное сиротство. Василий Михайлович некоторое время был вынужден жить в землянке, палатке и даже не кладбище.
За свою жизнь писатель освоил немало профессий, среди которых: механизатор, машиностроитель, моторист на подводной лодке, учитель, журналист, историк и т.д.. Принимал участие в освоении целины, служил на флоте, работал на лесоразработках севера и шахтах Донбасса.
Василий Михайлович бывал в далёких морских странствиях, а также в пеших и велосипедных путешествиях по Украине. Безусловно, такой образ жизни отразился в творчестве писателя. Автор был членом Сообщества писателей Украины, литературно-художетсвенного объединения «Гроно Надбужья», а также главным редактором газеты Народного Движения Украины «Побожье». Василий Михайлович был награждён одним из наиболее значимых орденов Украины – Орденом «За Заслуги» 3-ьей степени за развитие Украинской Государственности и другими наградами.
Следует добавить, что писатель уделял много времени и внимания гражданско-политической деятельности, возглавляя Тывровскую районную организацию Народного Движения Украины и районную организацию исследователей Голодомора и политических репрессий «Мемориал».
Умер Василий Михайлович Рудый 14 сентября 2008-ого года. Делом своей жизни он считал распространение среди украинского народа информации о его правдивой истории и древней вере. Сегодня творчество писателя пользуется довольно большим спросом среди людей, интересующихся альтернативными версиями истории Украины.
