Автор
Валерій та Наталя Лапікури
  • 14 книг
  • 1 подписчик
  • 30 читателей
4.3
67оценок
Рейтинг автора складывается из оценок его книг. На графике показано соотношение положительных, нейтральных и негативных оценок.
4.3
67оценок
5 37
4 23
3 5
2 0
1 2
без
оценки
1

Валерій та Наталя Лапікури — об авторе

Я — Валерій та Наталя Лапікури или представляю его интересы

Личные страницы авторов

Биография — Валерій та Наталя Лапікури

Валерій Лапікура народився у вересні 1943-го року. Дитинство і юність пройшли у старовинних містечках над річкою Рось, які тоді ще не втратили своєї мальовничої неповторності. Після закінчення в 1965-му році Київського Державного університету (відділення російської філології філфаку) працював спочатку на українському радіо, а з 1992 року — політичним оглядачем, ведучим програм Національної телекомпанії України. У 1996-му році став одним із перших, після впровадження в Незалежній Україні цього звання, Заслуженим журналістом України.

Наталя Лапікура народилась у березні 1951-го року. Походить із старовинного роду козаків Чорнобильської сотні українського козацтва. В 1978-му році здобула…

диплом Київського інституту інженерів цивільної авіації, а в 1996-му — червоний диплом Національної Академії Управління. Паралельно як журналістка і письменниця співпрацювала з республіканськими періодичними виданнями, в тому числі — в газеті «Сільські вісті» та журналі «Перець». В радянські часи видала книгу казок та збірку гумористичних оповідань. У 1988-му році перейшла в штат Державного телебачення УРСР. У співавторстві з композитором Аллою Мігай створили перший (і останній) за радянських часів диск-гігант естрадних дитячих пісень українською мовою. І серед них — визнана найкращою серед колискових пісень сучасності — «Сонько-Дрімко» («Пізня вже годинка…»).

Життєві і творчі шляхи Валерія та Наталі Лапікур об’єднались у 1989-му році. Спочатку як співавтори і співведучі аналітичних політичних програм «Акценти», вони створили ряд документальних телесеріалів, зокрема «Югославія. Мертвий сезон», «Кримські вітри», «Політика. Час місцевий» та інші. У 1995-му році незалежні міжнародні експерти внесли Валерія та Наталю Лапікур до рейтингу сорока кращих журналістів-політологів світу.

У 2001-му році виходить перший спільний художній твір «Хазарська балада» — історико-політичне фентезі, де проводяться паралелі між подіями древньої та найсучаснішої історії України. У 2004-2006-му році — перші три томи київського детективу в стилі ретро «Інспектор і кава». Це романи і повісті з життя працівників Київського карного розшуку 70-х років минулого століття. Серіал відзначений у міжнародних рейтингах видавців та у рейтингу кращої української книги за версією «Бі-Бі-Сі». Робота над продовженням серіалу триває.

Окрім «міського» детективу подружжя Лапікур випустило також дві повісті «народного» детективу, об’єднані в 2009-му році під спільною назвою «Вовкулаки не пройдуть».

Результатом співробітництва з київським видавництвом «Грані-Т» стали книги «Чарівна брама» — фентезі для підлітків, основане на українській міфології, та книга з видавничого серіалу-дослідження «Життя видатних дітей» (біографічні нариси про дитинство Григорія Сковороди, Михайла Остроградського, Петра Котляревського, Івана Кожедуба та Жана Анрі Фабра). Співпраця з видавництвом триває.

Чим Лапікури планують порадувати своїх читачів надалі? Завершується робота над наступним томом «Інспектора і кави». Готові до друку унікальний роман-анекдот «Кобиздохівські оповісті», та фольклорна збірка гумору українських містечок другої половини ХІХ — початку ХХ століття «Короп по-чорнобильськи».

Дописаний перший роман з нової серії історичних детективів, дія якої відбувається у губерніях тодішньої Малоросії 1895-1914-го років.Серед творчих планів, звісно, і книжки для дітей. Оскільки першими читачами і рецензентами творів подружжя є їхні четверо дітей плюс улюблений хрещений син Костя Грубич — і дев’ятеро онуків.

Книги

Смотреть 14

Библиография

Детективний серіал «Інспектор і кава» (2004–2006 рр.);
Фентезі «Хазарська балада» (2001 р.);
Народний детектив «Ще не вмерла…» (2004 р.);
Журнальний варіант дитячого фентезі «Чарівна брама».

Рецензии

Смотреть 7

7 апреля 2019 г. 16:50

329

4

С первых страниц становится очевидно, что авторы - публицисты, пробующие себя на новой ниве. Я бы не назвала данный детектив в полной мере произведением художественной литературы - слишком отчетливо сквозь текст проглядывает неистребимый журналистский стиль письма. Так же, по моему мнению, факт, что перевод принадлежит самим авторам, пошел не в плюс общему качеству текста. Слишком часто встречаются кальки украинских фразеологизмов и выражений, которые мне были непонятны - ни в русском, ни в белорусском языке подобные мне не попадались. Возможно привлеченный переводчик справился бы с этой задачей более гармонично. И последний минус - опять же специфическое авторское оформление: вместо традиционных сносок с уточнением отдельных важных для сюжета фактов, в общий текст курсивом просто…

Читать полностью
readinggirl

Эксперт

для всех нас просто нет

29 октября 2022 г. 19:35

282

3.5

Начну с того, что книгу однозначно стоит читать. Особенно, если вы умеете читать на украинском, потому что читать эту книгу нужно в оригинале. Ведь книга написана еще тем украинским языком, который не загадили полонизмами, галицизмами и прочей хреновиной. Лично я читала и почти наслаждалась) Второе наслаждение - неординарные детективные сюжеты. Может быть, они не слишком замысловаты, но они весьма оригинальны и неизбиты. Взять хотя бы сюжет о покойниках, давший название сборнику. Страшно даже подумать, если такое на самом деле происходило! Но и просто придумать такое вряд ли возможно. Третий же рассказ, вошедший в сборник, "Кофе по-дьявольски" - зацепил и о многом мне напомнил. Есть ведь у этой нации такое свойство - гадить людям. Без особых причин. А просто потому что хочется... по…

Читать полностью

Цитаты

Смотреть 57

Кураторы

1

Поделитесь