Хоча свої перші оповідання Зоран Феріч опублікував саме в цей період, збірки «Полапка Волта Діснея» та «Ангел у офсайді» з’являються в час, коли гурт «кворумівців» втратив спільні орієнтири й коли суспільний і культурний клімат був сприятливим для того типу індивідуальності, який характерний для цього письменника. Його проза ґрунтується на абсурдних та химерних ситуаціях, випадковостях, а також на захопленні хворобливим та фізіологічним. У романі «Смерть дівчинки із сірниками», вирішеному в жанровому ключі детективної розповіді, яку поміщено в замкнуте острівне середовище, помітне вміння оповідача використати й розробити типові ситуації, у той час, коли в останньому романі «Діти Патраса» позиція суб’єкта оповіді зазнала суттєвих змін, наблизившись до іншої, відвертішої чуттєвості. Книги його видавались в Австрії, Німеччині, Словаччині.
