Новинки Нады Гашич

Пані Адела — непересічний персонаж, якого важко забути. Як і весну в Загребі 2020 року, що ознаменувалася приходом у місто коронавірусу і Згзеця – ображеного землетрусу. Але що це означає для пані Адели, заможної вдови, якій світова пандемія завадила відсвяткувати такий очікуваний ювілейний день народження? Що приховує заповіт, який вона щоденно переписує і шантажує ним своїх рідних? Що чекає на пані Аделу на вулицях рідного Загреба, ураженого землетру

Роман сучасної хорватської письменниці Нади Ґашич «Вода, павутина» розпочинається драматичною подією - великою повінню, яка наприкінці жовтня 1964 року охопила та сплюндрувала кілька загребських кварталів, серед яких і Трешнєвку. Саме в цей час читач знайомиться з однією родиною, щоб уже в наступному розділі перенестися із членами цієї родини у 2009 рік, у той же квартал Трешнєвку, та стежити за її життєвими перипетіями у сьогоденні. Авторка фокусується на житті трьох сестер та одного загребського кварталу, в якому скоєно злочин. Але письменниця не обмежується суто детективним жанром, тут присутні також елементи родинної драми, казки та навіть жіночої популярної прози. Весілля, убивства, складні сестринські стосунки, заплутані шлюбні відносини, поліційні розслідування, розмови випадкових перехожих – все це елементи нетривіальної захопливої оповіді, продуманої до найдрібніших деталей, виписаної різними мовними стилями, що надають автентичності романові, який інтригуватиме читача від першої до останньої сторінки.

Роман сучасної хорватської письменниці Нади Ґашич «Тиха вулиця, алея» – це детективна розповідь про низку таємничих убивств, які скоєно упродовж двох спекотних серпневих тижнів 2003 року на одній із тихих загребських вулиць з алеєю. У романі вдало поєднано щоденникові записи, розшифровування снів, поліційні протоколи, есемески, малюнки тощо, за допомогою яких читач має змогу постійно стежити за життям героїв, їхніми вчинками, думками й підсвідомістю, та паралельно вести своє розслідування злочинів. Соціальні проблеми і хвороби сучасного, не лише хорватського, суспільства авторка описала з гумором, іронічним відстороненням, які тільки посилюють ефект реальності подій у романі.