БотакЄ

Це збірка з декількох робіт Прохасько.
Мені важко казати про якийсь сюжет але загалом це щира, світла книга гір.
В ній є безліч цікавих думок, поглядів.. речі про які починаєш задумуватись вперше і ті які вже давно сформулював для себе... своєрідний настрій, своєрідна атмосфера, що наповлює і огортає тебе при пірнанні у світ сторінок.

"Кількість внутрішнього тепла якось залежить від ступеня вільності, від залежності чи свободи"

"Якщо моє тіло є на дев'яносто відсотків водою, то очевидно, що весь стан цієї системи залежить від того — яка це вода. Навіть мозок — переважно вода. Значить, думки мали би мінятися в залежності від сорту і якості води."

"Ми надто вражені любов'ю, а скорше жалем до себе, аби зрозуміти, що не потрібно нічого іншого від вдячності Творцеві за кожен день існування... Щодо складності. Вона щезає, коли усвідомиш, що день є даром. Що цього дня ти обдарований, бо ти його просто мав. І повірив, що твій день кращий від інших можливих таких самих днів. Треба лише знати, що коли нині голодно, то тому, що було сито вчора і буде сито завтра. Те саме з холодом, болем, відчаєм, страхом та іншими справжніми речами, які дають зрозуміти, що ти ще живий."

"Що можеш зробити сама, роби без нікого. Говори те, що подумалося, а думай так, як щойно відчула. Плач від ніжності, бо інакше ніколи не будеш такою сильною. Слідкуй за диханням, бо лише воно може встановити диктат ритму."

"Нічого і так не мусиш запам'ятовувати, лапати насильно. Те, що має залишитися, приходить назустріч і проростає."

"Люди дуже охоче розглядають те, до чого треба опускати погляд, і страшенно неуважні до всього, коли піднімати догори."