Гори говорять!

Роман, писаний Уласом Самчуком, як він сам визначив, при кінці пер­шого ви­дання, в ро­ках 1932-1933-му, місце Ясіня-Прага, вперше був видрукуваний часописом «Самостійна дум­ка» (Чернів­ці) за ре­дак­ці­єю Сильвестра Ни­ко­ро­ви­­ча протягом 1934 р. (числа 1, 3-6 – І час­ти­на – «На­­стане суд!», числа 7-12 – частина II – «За­го­во­рять і Дніпро, і гори...»). Одночасно «виїмок з по­ві­с­ті» «Гори говорять!» з'явився в ре­да­говано­му Дми­т­ром Донцовим львівському «Вістнику» (кни­га І за 1934 р.). Окремим виданням книга вий­ш­ла накладом авто­ра в тому ж 1934 р. у бібліотеці «Са­мостійної думки» в Чер­нів­цях з обкладинкою празь­кого професора Ро­бер­та Лісовського (він же здій­снив художнє офор­млення львів­ських видань У. Сам­чука – 3-ої книги «Волині» та «Ма­­­рії»). Ідентичне черніве­цькому (і ос­тан­нє досьогоднішнє!) видання тво­ру по­бачило світ у Вінніпезі (Канада) року 1944-го накладом Но­во­го Шляху