Лучшая рецензия
Смотреть 4
Особисто для мене ця книга розпадається на дві частини: всі новели до "І не повернеться пес до своєї блювотини" та власне цю повість. І перша частина здалась мені невимовно нудною. В мене дуже обмежений досвід знайомства з Дерешем та його творчістю, але я починаю з'ясовувати для себе, що краса його прози – у заломленнях і вивертах внутрішнього світу героїв, у їх розвиткові, змінах їх станів, їх самоусвідомлення, їх сприйняття світу. Саме тому його новели не справляли на мене аніякогісінького враження. Особисто я вважаю, що динаміка, штриховка, ескіз, момент – це не його. Втім, мені сподобалася найперша, "Zobaken nicht kusaken" – проста ідея "переступання через себе" в стосунках з оточуючим світом, вписана в яскравий індійський колорит. Далі для мене почалось щось таке, від чого я разів…
