marmorina на livelib.ru
Информация
О себе
Рецензии marmorina
3 февраля 2023 г. 13:23
88
4
Книга бере початок у Берні, де Вістович підслідковує, що один із начальників контррозвідки передає шифровану інформацію відомому злочинцеві, в той час як у Львові помічник Адама ад'юнкт Самковський починає розслідувати вбивства поліціянтів та ловити напарника того самого злочинця.
Третьою лінією роману йде розповідь про російського емігранта-противника-режиму, четвертою про таємничий рукопис, через який навіть стається вбивство.
Цікавий мікс, динамічна зміна «кадрів» та вже очікуване зрештою переплетіння всіх ліній в одну. Звісно, приправлене небезпечними пригодами і коханням.
В другому романі автор ніби «розписався»: сюжет закручений більш хитро, розслідування не завершується в один акт та й у фіналі маємо інтгригу. "Проковтнула" за два дні і одразу взялася за останню кнуги в трилогії.
3 февраля 2023 г. 13:06
49
3.5
Про Богдана Коломійчука я дізналася в інстаграмі. І одразу вирішила прочитати його трилогію про Адама Вістовича.
Події першої книги починаються у Львові, перекидаються у Берлін та Позен, зачіпають відділи поліції та розвідки, шпигунів та мафію, небезпечні та пристрастні пригоди. Непоганий мікс, погодьтеся.
Проте, на мою думку, сам детективний сюжет доволі слабкий - наш головний герой з легкістю здогадувався про всі злочини, а злочинці та союзники самі розкривали перед ним карти (з якого б то дива?). У всіх халепах Адаму щастить і на всіх фронтах він виходить переможцем без особливих зусиль. За це особисто від мене автору мінус.
Разом з тим маємо цікаву говірку (обожнюю дізнаватися різні діалектизми) та легку приємну манеру оповідання з дрібкою красивих описів міст. За це беззаперечний плюс.
К…
Прочитала — 211
Сейчас читает — 1
Хочет прочитать — 133
Значки — 1
Достижения




Значки

Личный Топ 10 книг
Друзья — 2
Истории marmorina
21 января 2018 г. 15:09
252
Как и многих рецензентов ниже, меня пленил язык повествования. Легкий, плавный,зачаровывающий. За это "Письму незнакомки" и достаются все звезды, а вот сюжет...я в клуб к тем людям, которые не верят, что это любовь. Что незнакомка сама добровольно и осознано сделала свой выбор - упиваться горем, наслаждаться страданием, смотреть издали и никогда не открывать своих чувств. Что это болезненная страсть, навязчивое желание, идеализированный образ...но не любовь. Что угодно кроме нее. И что поступила она гадко, вывалив груз своей жизни на ни в чем не повинного человека. Хотя...это могло бы стать как сюжетом его нового произведения, так и тешащим…