2

Комікси треба вміти читати. Це тобі не історія з масою описів, розкриттям характерів та довгою зав'язкою. Тут тебе кидають у світ, і починається екшн. І ти летиш сторінками разом з головними героями, перехоплюєш повітря лише коли перегортаєш сторінки, роздивляєшся гарні малюнки і вдихаєш аромат новенького, щойно надрукованого коміксу.
А ось тут шось пішло не так. Спочатку мене закинули до максимального сірого, депресивного, похмурого світу, де немає повітря. Все трухляве, понівечене, як і сам Бетмен. Одного погляду достатньо для того, щоб зрозуміти - цей комікс не про нього. Ні про його народження, ні про його хоробрість та героїчні вчинки. Це історія детектива Гордона, про його чесність та те, як йому вставляли палки у колеса, а він змагався із злом попри всі перешкоди. Чи цікавий він як персонаж? Можливо комусь. Чи необхідна нам була його історія у значенні всесвіту, де легендарний Бетмен має розкидувати усіх направо і наліво? Не впевнена.
Бетмен у цьому коміксі якийсь недолугий, нещасний, закомплексований і невпевнений. Усе життя я уявляла його як героя, а не того, який бездумно лізе у неприємності, а його там мудохають. ну чесно.
Про малюнки у коміксі я краще взагалі промовчу, зроблю вигляд, що їх недостатня деталізованість обумовлена роком створення коміксу.
Одне велике розчарування - уся ця книга. Ні історії Брюса Уейна, ні Бетмену, ні Готему. Тільки детектив і сірі тіні на кожній сторінці. Хай на мене нацькують собак усі фанати, але ні, це відстій.
2 із 5.