4

Ця книга мені сподобалася більше за попередню, оскільки тут вже значно закрученіший сюжет й увага тримається не тільки на цікавих мовних знахідках перекладача. Багато кумендного в описі порядків у Санктафраксі (висміюється академічна університетська спільнота), атмосферно передані інші місця, де відбувається дія. Під кінець з'являється милий жіночий персонаж.

Із негативного - продовжилося те ж, що і в першій книзі - надмірна жорстокість. Іноді дивуєшся, що ти читаєш - книжку для дітей чи м'яку новелізацію якогось американського горору про маніяків. Як на мене, то авторам варто було краще подумати про аудиторію. Хоча, може то я вже дуже прискіпуюся, бо виріс на душевних історіях Ліндгрен, Андерсена і братів Грімм.

У будь-якому разі, книга дуже хороша і добротно зроблена, має сподобатися українським шанувальникам фентезі.