4.5

Таню Малярчук я люблю й не пропускаю жодної її нової книги. Повністю моя авторка. Я так звикла до її незвичних героїнь, до всієї тієї містики, яку можна зустріти на сторінках її книжок, до її глибини.
Взявши в руки цю книгу, я була в схвильованому передчутті, адже ніколи раніше не читала її поезії. Уявляла, що це також буде щось незвичне, навіть магічне. Так і сталось.
⠀
Збірку присвячено чоловікам, «які відпустили живою». І це відчувається в кожному рядку. Мені здається, лірична героїня – свого роду збірний образ жінок: закоханих, розбитих, щасливих, задумливих, згадуючих минуле, малюючих майбутнє. Пройшовши свій певний шлях, набивши свої гулі, зробивши свої висновки - рано чи пізно в певному рядку або навіть в певному вірші знаходиш себе. І так якось пронизливо, так гарно, що відірватися неможливо. А потім натрапляєш на якісь такі рядки:
⠀
Кожну дурницю в своєму житті
Я зробила
Щоб стати мудрішою
⠀
І остаточно відчуваєш спорідненість з ліричною героїнею.
⠀
Окремо скажу про дивовижне оформлення збірки. Такої стильної книги я давно не тримала в руках. Мінімалістичні розвороти, прикрашені колажами авторки поруч з її ж словами грають так гармонійно, що отримуєш справжнє естетичне задоволення. І розумієш, що талановита людина талановита у всьому.
⠀
Я чесно й відверто прокайфувала від цієї збірки, і змістовно, і візуально.