4.5

Цікаво історія з цією книгою у мене. Почну з того , що її дуже радила книжковий блогер Аліса, у якої Винничук  став улюбленим автором і , звісно , після її слів  " що у мене Винничук головного мозку " - я не змогла не зацікавитись автором та його творами. Але стався дуже цікавий (не)логічний ланцюжок , а саме через те, що я доволі упередженна в тому , що у прекрасної Аліси доволі цікавий і водночас тяжкий літературний смак до його відноситься , наприклад , Кафка, Пруст великий і прекрасний,  а також Віан.  Через що я боялась брати " Танґо смерті " банально тому, що мене лякав той факт недостатності моїх  місок,  щоб зрозуміти книгу. Але раптом , як громом вражена , незважаючи на те, що вже  місяці 4 ходила я , як налякане кошеня довкола цієї книжки , взяла і відкрила її. І Бог ти мій наскільки це прекрасне було рішення.
Події твору розгортаються в окупованому Львові , де минуле, теперішнє і майбутнє перекликаються,  як мерехлива мозаїка, як вишукане мереживо зроблене майстром.  У центрі твору пошук мелодії , яку якщо почуєш, то згадаєш всі свої минулі життя. Загалом, це все, що треба знати для того , щоб почати читати твір. Бо насолоду від читання принесе вам не тільки сюжет,  а і те, як майстерно грає автор зі словом і образами. А також ви зможете дізнатися , чи зможе головний знайти оцю мелодії і згадати свої минулі житті.
Дякую Алісі за рекомендацію, а читачам рекомендуємо зануритися в цей прекрасний світ.