Злой гений

Для тех, кто понимает по-украински. Приговор от Лины Костенко.
Гамсун Кнут во время Второй Мировой войны поддерживал фашизм. Потому я не могу любить его творчество. Все равно что, как по мне, восхищаться книгами Чекотило.

Високий норвежець, фіорди чистого розуму —
«Вікторія», «Пан», «Містерії» — це форма була чи зміст?
Після якого фатального роздуму
Ви пішли на такий компроміс?

Вам фашизм усміхнувся?
Показав свої ікла і мускули?
Рятували перо? Заморочила Вас чума?
Яка різниця — Ви добровільно чи мусили?
Великий або дволикий. Середини тут нема.

Великий або дволикий.
І дихає вже на ладан
талант Ваш, втиснутий Вами
в личину, йому чужу.
Лише чіпкохвостий нездара
чіпляєсь за кожну владу
і висить вниз головою, як мавпа руда сапажу.

А Ви — Ви ж милістю Божою!
Вас люди читали в захваті.
Осяяла Ваші книги північна якась чистота.
І як же з такою музою,
на інші музи не схожою,
прийняти фашизм і визнати...
Чи й муза уже не та?

І як Вам в новій цій ролі?
Бо щось Вас давно не видно.
Чи вже по рідному місту Ви ходите тільки вночі?
Щодня приносить поштарка страшні якісь бандеролі —
вертають Вам Ваші книги з усіх країн читачі.

Ви ставите вище комір.
А всі ідуть звідусюди.
Чи це Вам так тільки здається?
Це осінь так шелестить.
Пробачте їм, пане Гамсун. Вас надто любили люди,
А Ви їх так ошукали, вони не зможуть простить.

Ви вранці хочете саду, якогось душевного миру.
Лежить під кущем «Вікторія». На сходах валяється «Пан"
Все дуже просто і ясно.. Люди проходили мимо
І кидали Ваші книги просто через паркан.

Вже й пес не гарчить.
І осінь
захрипла шерехом криги.
І садівник оббиває об дерево чорні граблі.

А люди проходять, проходять, і просто кидають книги.
Так просто, як у могилу кидають грудки землі.