Лучшая рецензия
Смотреть 1
Біль цілої душі неможливо виразити у словах в тій мірі, щоб ці слова ожили і били, кидали каменюки у бідолашних читачів, але Івану Багряному вдалося зробити це.
Цей памфлет цінний не лише своїм змістом з точки зору історичного, але й з точки зору пам’яті, чесної пам’яті до тих, хто був жорстоко винищуваний протягом десятків років. Кожен рік – 1927, 1933, 1939, ба навіть 1947, що згадував автор, залишився тавром на душі українського народу.
Де ж вони ділися, ці 10 мільйонів українського населення? Що з ними сталося в країні «цвітучого соціалізму»?
Це питання лягає тяжким тягарем на душу бідолашного читача, який не може стримати свої сльози – сльози безсилого болю. Ти б’єш у розпачі кулаком о стіл, але це емоції, що не допоможуть, що не повернуть ті мільйони, мільярди патріотів.
Письменник…
