Лучшая рецензия
Смотреть 2
Після другого роману серії вже зрозуміліше, чому Росс Макдональд мені не дуже подобався в дитинстві. Його детективи — не такі «жорсткі» й атмосферні, як у Чандлера чи Хеммета. Це не надто реалістичні «літературні детективи», де з одного боку використовуються стандартні ходи класичних детективів про нудне розслідування й перебір підозрюваних, а з іншого додано чимало бойовика як данину моді. Але все це дуже літераторське, немає відчуття, що автор знає, про що пише. Втім, пише стильно, що в дитинстві було не оцінити, а зараз уже можу:
The old words started an echo that lasted fifty miles. The night was murmurous with the voices of girls who threw their youth away and got the screaming meemies at three or four a.m.
Якщо перший роман виглядав прямим наслідуванням Чандлера, то з другим…
