Сашко Ушкалов — об авторе

Эта книга похожа на лоскутное одеяло смешных, абсурдных немного сумасшедших историй. Читая, постоянно думала "Дурдом полный! И именно поэтому такое действительно могло где-то быть". Книга удачная и очень колоритная, совершенно своеобразная и видимо неповторимая. Подкупает своей искренностью. Я не узнала в героях себя, но такие персонажи точно есть среди знакомых и не слишком людей вокруг. Думаю в каком-то уголке постсоветского мира точно творится такая жесть.

Ця книга схожа на лоскутне одіяло смішних, абсурдних трохи божевільних історій. Читаючи, постійно думала "Дурдом повний! І саме тому таке дійсно могло десь бути". Книга вдала і дуже колоритна, абсолютно своєрідна і мабуть неповторна. Підкупає своєю щирістю. Я не впізнала в героях себе, але такі персонажі точно є серед знайомих та не…

Вперше почув оповідання в авторському виконанні на якийсь акції «Смолоскипу», на яку потрапив випадково. Здалося, що автор вміє писати і пише і смішно, і якісно. А от «БЖД» виявилася книжкою слабкою. З першої сторінки автор намагається сподобатися читачу, боїться, щоб читач не засумував, натужно жартує, ніби працює фельєтонистом в "Перці" і боїться втрати роботу. Персонажі одновимірні. Нігадяї мають одну нігадяйську рису. І є складний головний герой (плюс кілька другорядних позитивних, які знову-таки мають ніби один бік – хороший друг, красива дівчина). Підліткова писана-переписана тема "ми такі неформали, ми такі розумні, що п'ємо водку, бо світ нас не розуміє", книжка Ортеги-і-Гассета, яку герой не цитує, тільки ходить з нею під пахвою, – це вже певна торгова марка укрсучліту (у Чеха в…