Лучшие произведения Ольги Юлиановны Кобылянской

Вперше надруковано 1898 р. В “Літературно-науковому віснику”. Первісний варіант твору писаний німецькою мовою, датований 1894. Торкнувшись морально-етичних проблем життя інтелігенції у таких новелах, як «Аристократка» (1896), «Impromptu phantasie», Кобилянська продовжує розробляти їх у наступних творах і створює три цілісних образи жінок-інтелігенток в оповіданні «Valse melancolique» (1898).

«Царівна» Ольги Кобилянської – соціально-психологічна повість, у якій постає новий образ мислячої жінки. Головна героїня, вольова і духовно багата Наталка, веде боротьбу з буденним споживацьким світом і є справжньою царівною своєї долі.

Героїня твору – особистість із сильним духом, який кохання та безмежні простори вивільнюють з-під страху й тим самим наповнюють життя героїні змістом, який вона так довго шукала.

Малюючи образ лікаря-німця, О. Кобилянська в кількох місцях підкреслює поверховість і незрілість окремих його суджень з приводу культури і звичаїв деяких слов'янських народів.

«Апостол черні» Ольги Кобилянської – філософсько-патріотичний роман, в якому авторка створила низку образів прогресивних українських інтелігентів, для яких моральне самовдосконалення і боротьба за волю рідної землі є головними життєвими пріоритетами***. Найвідомішими творами авторки є «Земля», «Людина», «Через кладку», «Царівна», «У неділю рано зілля копала», «Valse melancolique», «Некультурна», «Аристократка» та ін. Ольга Кобилянська – видатна українська письменниця, яка працювала у жанрі соціально-філософської та психологічної прози.

Написано в селе Дымка на Буковине.

«Лист засудженого на смерть вояка до своєї жінки» Ольги Кобилянської; – психологічний нарис, головний герой якого пише останнє послання до своєї дружини, закликаючи її не тужити за ним.

Новела з народного життя