Остап Вишня — книжные серии

Остап Вишня (П. М. Губенко) (1889—1956), відомий український письменник, перекладач, автор нарисів, фейлетонів, найбільшої слави зазнав як гуморист і сатирик. «Мабуть з часів Кот­ляревського не сміялась Україна таким життєрадісним, таким іскро­метним сонячним сміхом, яким вона засміялась знову в прекрасній творчості Остапа Вишні», — писав Олесь Гончар.
Герой «Мисливських усмішок», який є й оповідачем, — трохи хитрий, трохи дивакуватий у своєму священнодійстві збирання на полювання, в очікуванні зайця або лисиці, в поверненні додому — здебільшого без здобичі або і без рушниці чи шапки. Але завжди він іронічний до себе, доброзичливий і наївний, як дитина. І го­ловне для нього — не трофей, а спілкування з природою.
Нариси й фейлетони з циклів «Зенітка» і «Весна-красна», що увійшли до книжки, також іскряться неповторним «вишневим» гумором.

Найкращі взірці самобутнього жанру — у повному обсязі й без купюр! Твори Павла Михайловича Губенка, відомого під псевдонімом Остап Вишня, виходили мільйонними накладами, їх знали навіть неписьменні. Попри це, а може, саме через народну популярність українського автора було репресовано. У радянські часи значна частина «усмішок» Остапа Вишні була заборонена чи понівечена цензорами.

До цієї збірки увійшли найпопулярніші та найвідоміші твори автора, які здатні викликати щиру усмішку навіть у найсмутніші дні.

Вибрані твори. Малюнки та портрет Остапа Вишні М. Компанця.

“Мисливські усмішки” Остапа Вишні (1889—1956) поєднують у собі пейзажний ліризм та народний гумор. Мудрий і дотепний оповідач, тобто сам автор, розповідає різні мисливські бувальщини, ділиться своїми спостереженнями та життєвим досвідом. Метою полювання для письменника було насамперед бажання долучитися до чистого світу природи й відчути себе її частинкою. Його твори заворожують соковитою народною мовою, багатством відтінків комічного, лукавим і добродушним настроєм.

Во второй том вошли политические памфлеты времен Отечественной войны и послевоенные "Прошлое и настоящее", воспоминания и статьи о печати, искусстве и халтуре "Понедельник", усмешки колхозные, послевоенные "Привет! Привет!", бытовые улыбки и гримасы "Здравствуйте!", немножко о войне "Зенитка", городские "репьяшки" "Шутки шутками…".

Издание представляет собой сборник избранных произведений украинского писателя, юмориста и сатирика Остапа Вишни.

Москва, 1954 год. Издательство "Физкультура и спорт".
Издательский переплет. Сохранность хорошая.
В альманах включены рассказы и очерки, публицистические статьи, художественные зарисовки, фрагменты произведений классиков русской литературы, сатирические рассказы об охоте.

Остап Вишня - відомий український письменник. Він писав нариси, фейлетони, плідно працював як перекладач, але найбільшої слави зазнав як гуморист і сатирик. Його "Мисливські усмішки" вже понад півсторіччя веселять читачів - читати їх без сміху неможливо. Герой "Мисливських усмішок", який є оповідачем, - трохи хитрий, трохи дикуватий у своєму священнодійстві збирання на полювання, в очікуванні зайця або лисиці, в поверненні додому - здебільшого без здобичі або і без рушниці чи шапки. Але завжди він іронічний до себе, доброзичливий і наївний, як дитина. І головне для нього - не трофей, а спілкування з природою.

У творах видатного українського радянського сатирика й гумориста Остапа Вишні звеличується радянська людина-трудівник, висміюються негативні явища, які, на жаль, ще зустрічаються у нашому житті.

Герой «Мисливських усмішок», який є й оповідачем, — трохи хитрий, трохи дивакуватий у своєму священнодійстві збирання на полювання, в очікуванні зайця або лисиці, в поверненні додому — здебільшого без здобичі або і без рушниці чи шапки. Але завжди він іронічний до себе, доброзичливий і наївний, як дитина. 1 головне для нього — не трофей, а спілкування з природою.
Нариси і фейлетони з циклів «Зенітка» і «Весна-красна», що увійшли до книжки, також іскряться неповторним «вишневим» гумором.

Остап Вишня — видатний український письменник, широко знаний у нашій країні та за рубежем,— ввійшов у літературу як високоталановитий майстер сатири-і гумору. Митець самобутній і неповторний, він формувався й зростав на грунті народного життя і своїм бойовим, актуальним словом успішно слугував безупинному утвердженню нового в суспільстві. Творчість його надихалась і окрилювалась великим поняттям — Народ.
«Який би я був щасливий,— писав Остап Вишня 15 травня 1949 року в щоденнику «Думи мої, думи мої...»,— якби своїми творами зміг викликати усмішку, хорошу, теплу усмішку, у народу!