Бильге Карасу — книжные серии

У древньому середземноморському місті є традиція: кожні десять років влаштовують гру в «живі» шахи (гості міста проти місцевих), фігури якої — люди зі зброєю. Ця гра, центральна подія роману, може виявитися смертельною, так само як і почуття симпатії, що виникає між головними героями. «Сад спочилих котів» — це мозаїка, що складається з багатьох казкових історій. У такій історії може йтися про загадкову рослину, схожу на тюльпан, з’ївши яку людина не може далі брехати. Або це може бути стародавня оповідка про чудовисько, що роками живиться від тіла, в яке йому вдається впитися пазурами. Ці розповіді, на перший погляд, не мають відношення до…

Турецкий писатель Бильге Карасу, автор нескольких постмодернистских романов, в своей книге "Сад мертвых котов" излагает историю о средневековом городе, где есть обычай каждые десять лет инсценировать старинную игру, похожую на шахматы. Участники вооружены, поэтому многовековая забава в какой угодно момент может окончиться чьей либо смертью. Гибелью грозит и таинственное притяжение, которое испытывает рассказчик к капитану команды местных игроков.
Всякой встрече главного героя и капитана посвящена отдельная глава, а объединяют их двенадцать притч. В них говорится о предательстве, о раскаянии, о том, как быть отверженным, и о том, что есть желание, то есть отражается главная идея произведения - познание природы любви.