Истории с книгами — Юрий Андрухович

22 Січня 2014 року. 65 день Євромайдану. Обличчя активістів в одному фото. Підпис під фото: Вот еще живописный кадр. Украинский протестующий в свободную от боев минутку - взято з твіттера незалежного російського телеканалу "Дождь". Знаєте, особливо тут додати нічого. Тому що ті, хто читає книги, хоча б мінімально тверезо і абстрактно мислить, він зрозуміє. Вважаю, що це фото сміливо може ввійти в світову добірку "фото читачів у найбільш дивних місцях". А ще доводить елементарний (хоча, можливо, комусь ще не зрозумілий факт - на Майдані, в центрі українскьої столиці, стоїть не бидло, не наркомани і не бомжі - стоять освічені, розумні люди,…

Майже два роки тому, 13.11.2011 я сиділа на презентації нової книжки Юрія Андруховича про 111 міст, на всі букви алфавіту, в яких побував пан Юрій. Саме Чернівцям пощастило зустріти цей твір одними з найперших на своїх вулицях, чернівецькі читачі в містичний день п*яти одиничок отримали можливість підписати щойнонадрукований "Лексикон" - в кожному афтографі був бонус - пан Юрій пророчив зустріч з своїм читачем саме в тому місті, яким він підпише титульну сторінку. Якісь космічні лотереї вирішили, що мені пасуватиме Венеція - смішно, але я в це вірю. Вірити в шось надфантастичне просто необхідно. І навіть якщо не збудеться, я віритиму, що…

Деякі книжки хочеться читати і не впинятися. А от останню книжку Андруховича хочеться запхати собі в бюстье і най буде там, біля серця, біля інтимного місця. І читати в святі хвилини самотности, одинокости та крайньої інтимности. Шоб тільки тобі. З Андруховичем я знайома. Ну то громко сказано. Я була на його виступах, маю з ним фотку (в Україні, тілько певне на домашньому компі) і навіть підписався мені на запрошенні "Аді Цитрині від Карпа Любанського" (до мого встиду з всякими переїздами я втратила того квитка з поля зору, але певна, шо він майбуть то тоже в Луцьку, альбо поміж книжками отут, в Туреччині, загубити я його не могла).…

Одного весняного дня, сидівши в інтернеті і лазивши по різних сайтах, я випадково натрапила на афішу, що Андрухович робить тур містами з метою презентації своєї останньої книги «Лексикон інтимних міст». Вирішила переглянути перелік міст, без особливих сподівань, що знайду своє, але тут мене чекав сюрприз – Черкаси в списку! В той момент я твердо вирішила, що 17 квітня я обов’язково маю бути на цій презентації. От і настав цей дуже очікуваний день. Погода була просто жахлива, лив такий дощ, що місто в буквальному сенсі плавало. Мало хто висунув би свого носа з дому, але це явно були не я і не моя подруга. По калюжах допливли до Драмтеатру,…

Что такое постмодернистская ирония? Закинуть в плеер "Московиаду" перед первой поездкой в Москву и, слушая потом книгу в автобусе, смеяться и над ней, и над самим собой. Надо сказать, что белокаменная заметно отличается от города, описанного в романе, - в лучшую сторону, естественно. Однако создателям двух Арбатских и двух Смоленских станций всё ещё не мешало бы надавать по рогам.

Кілька днів тому Одесу відвідав Ю. Андрухович. Представляв свою книгу "Лексикон інтимних міст". Соромно казати, але я читала лише кілька його зовсім крихітних творів у різних збірках - не більше. Але, звичайно, на зустріч прийшла. Зустріла там одну чарівну дівчину, котру дуже шаную та поважаю. І варто було їй дізнатися, що я не читала метра сучасної української літератури... ну, тепер вже мене познайомили з його творчістю. І після мого знайомства я вже сподіваюсь, що сама буду купувати його книжки, а не позичати у чарівних людей =)