Так коли одного разу вже... «Синдром листопаду»

Так коли одного разу вже береш на себе занадто багато, втрачаєш віру у свою відокремленість. Світ огортає, приймає, і вже й не відрізняєш... не відрізняєш себе від чужого, ближнього від дального, злість від відчаю, а відчай... від справедливості? Я не знаю, справді не знаю, але просто — не відрізняєш.