4

Цікава книжка, де історія починається на далекій Чукотці, а закінчується в невеличкому хуторі Миколаївської області. 

З перших сторінок ви опиняєтеся в суворому засніженому краї.

Туди вже простягла свої руки радянська влада, і тому життя місцевих зазнало значних змін. Їх давні традиції та устрій порушений, чукчи потихеньку спиваються...

Все як завжди, куди приходив Радянський союз - корінні жителі перетворюються на меншовартісних людей, стають рабами на службі місцевих чиновників, які в своє задоволення користуються всіма ресурсами.

Та попри всі зміни, у кожного народу існують свої давні традиції. Які незмінні при будь якій владі.

Ось, наприклад, якщо хтось під час полювання на моржа, впаде у воду, його не будуть рятувати. Бо дух води сам обрав собі жертву, і гнівати його ніхто не наважиться.

Так сталося і з сином головної героїні Лилєкей.

Він пішов під крижану воду, коли місцеві мисливці та двоє радянських студентів спостерігали за цим. Так воліли давні традиції.

Але давні традиції також дозволяють кровну помсту за смерть своїх дітей.

Саме помстою і стала одержима Лилєкей.

Спочатку вона вбила місцевих, а потім почала прагнути смерті студентів. Проте міліція встигла її схопити раніше, і за подвійне вбивство вона була засуджена на 15 років ув'язнення.

Ці роки промайнули, Лилєкей повернулася додому.

Та жага помсти не зникла. І вона вирішує довести до кінця розпочату справу.

Ось так, із далекої Чукотки її занесло в село Миколаївської області, адже саме там жив один із колишніх студентів.

Та план дав збій, бо Лилєкей прикіпіла душею до цього хутора і його жителів.

Що вона вибере: помсту чи любов, читайте самі. Буде цікаво :)

Що ж до головної героїні, так до кінця не можу зрозуміти, як я ставлюся до Лилєкей.

Всі її вчинки були побудовані на бажанні справедливості. Вона завжди захищала слабших. Ні власне збагачення, ні якась вигода її ніколи не цікавила.

Та у своїй праведній боротьби, єдиний спосіб, який вона обирала, завжди було вбивство. Всіх кривдників треба знищити. І крапка. Ніяких але, ніяких роздумів та коливань.

Закон суворого полярного життя - захищаю своїх, вбиваю чужих.

Та це закон звірів. В людей же мають діяти інші закони. Чи ні?

Як ви вже зрозуміли, читаючи цю книгу, вам буде про що поміркувати.